СЛЮЗ — ЕТИМОЛОГІЯ

слюз «слиз»

псл. sl’uzъ (‹*sleuz-) «слиз», sluzъ (‹*slouz-) «тс.», пов’язані чергуванням голосних із slizъ (slizь) (‹*sleiz-) «тс.»;
р. [слюз] «замерзлий шар води на поверхні льоду», [слюзга́ть] «ковзати», бр. [слюз] «слиз», др. слузъ, п. śluz, болг. слуз, схв. слу̑з, слн. slúz «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

слю́завий «покритий слизом»
слюзи́ти «покриватися слизом, слизити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
слюз «слиз» білоруська
слуз болгарська
слузъ давньоруська
śluz польська
sl'uzъ «слиз» (‹*sleuz-) праслов’янська
*sleuz- праслов’янська
sluzъ праслов’янська
*slouz- праслов’янська
slizъ праслов’янська
slizь праслов’янська
*sleiz- праслов’янська
слюз «замерзлий шар води на поверхні льоду» російська
слюзга́ть «ковзати» російська
слу̑з сербохорватська
slúz «тс.» словенська

слюз «калачики лісові, Malva silvestris L. Нед, Mak; алтея лікарська, Althaea officinalis L. Mak; собача рожа (лаватера) тюрінгська, Lavatera thuringiaca L. Mak» (бот.)

пов’язане із [слюз] «слиз, слизити», як [слиз] (бот.) «калачики лісові; алтея лікарська» з слиз, слизи́ти;
мотивація найменування та сама;
Фонетичні та словотвірні варіанти

слюзик «собача рожа тюрінгська»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
слюз «слиз, слизити» українська
слиз «калачики лісові; алтея лікарська» (бот.) українська
слиз українська
слизи́ти українська

слю́за «шлюз»

запозичення з польської мови (в російській, очевидно, з голландської, пор. гол. sluis «тс.»);
п. śluza «тс.» походить від снн. slūse (нвн. Schleuse) «тс.»;
р. ст. слюз «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Schleuse нововерхньонімецька
śluza «тс.» польська
слюз «тс.» російська
slūse «тс.» (нвн. Schleuse) середньонижньонімецька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України