СЛЬОТЛИВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
сльо́та́ «хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом; невпинний дощ, мряка або мокрий сніг; багно на землі від дощу або мокрого снігу; (перен.) набридлива людина; [дощовий овід, Haematopota Нед]»
псл. slota (slotь) «негода, сльота; мокрий сніг»;
загальноприйнятої етимології не має;
здебільшого зближується з лит. šáltas «холодний», šаl˜tіs «холод, мороз», лтс. salˆts «холодний», sals «мороз», прус. passalis «мороз; холод», ав. sarǝtа- (sarǝtō) «холодний», перс. serd «тс.», ос. sald «холод, мороз», дісл. hall, hēla «іній», гол. hal «замерзлий ´рунт» ‹іє. k῀el- «мерзнути; холодний» (Срезн. III 423; Schulze Kl. Schr. 423; Meillet Études 442, 443; Эндзелин СБЭ 40; Trautmann 298; Mühl.–Endz. III 675–676; Holthausen Awn. Wb. 111; Torp 83–84);
припускається також зв’язок з лит. šlápti «мокнути», нім. Schlósse «градина», англ. sleet «дощ із снігом, мокрий сніг», норв. slatr (sletta) «тс.» і, далі, з гр. λάταξ (λατάγη) «крапля, залишок вина» (Holub–Lyer 442; Machek ESJČ 556, ESJČS 455; Skok III 287; Walde–Hofm. I 770; Boisacq 559; Torp 535);
безпідставне зближення з лит. slačiūkas «лінива, сонна людина», slãtyti «ухилятися, уникати» (Otrębski LP 1, 142–143);
р. [слота́] «сльота», бр. сло́та, слата́, [слёта, слю́та] «тс.», др. слота «негода, сльота; мокрий сніг», слоть «мокрий сніг», слотьныи «непогожий, сльотавий», п. słota «сльота», ч. слц. slota «тс.», мор. [slotí] «дощ із снігом», болг. [сло́та] «негода, буря; град», схв. сло̏та «дощова погода», слн. slota «негода», с.-цсл. слота «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засльоти́тися
«настати сльоті»
розсльоти́тися
«тс.»
сліт
«сльота»
сло́та́
слота́вець
«аріон лісовий, Arion empiricorum»
(зоол.)
слота́вий
слоти́ти
«мрячити, дощити»
слута́
«тс.»
сльота́вий
сльоти́ти
«тс.»
сльотли́вий
сльотни́й
сльотяни́й
шльота́
«сльота»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sarǝtа- «холодний» (sarǝtō) | авестійська |
| sarǝtō | авестійська |
| sarǝtō | авестійська |
| sleet «дощ із снігом, мокрий сніг» | англійська |
| сло́та | білоруська |
| слата́ | білоруська |
| слёта | білоруська |
| слю́та «тс.» | білоруська |
| сло́та «негода, буря; град» | болгарська |
| hal «замерзлий ´рунт» | голландська |
| λάταξ «крапля, залишок вина» (λατάγη)(Holub--Lyer 442; Machek ESJČ 556, ESJČS 455; Skok III 287; Walde--Hofm. I 770; Boisacq 559; Torp 535) | грецька |
| λατάγη | грецька |
| λατάγη | грецька |
| λατάγη | грецька |
| hall | давньоісландська |
| hēla «іній» | давньоісландська |
| слота «негода, сльота; мокрий сніг» | давньоруська |
| слоть «мокрий сніг» | давньоруська |
| слотьныи «непогожий, сльотавий» | давньоруська |
| salˆts «холодний» | латиська |
| sals «мороз» | латиська |
| šáltas «холодний» | литовська |
| šаl˜tіs «холод, мороз» | литовська |
| šlàpti «мокнути» | литовська |
| slačiūkas «лінива, сонна людина» | литовська |
| slãtyti «ухилятися, уникати» | литовська |
| slotí «дощ із снігом» | моравське |
| Schlósse «градина» | німецька |
| slatr «тс.» (sletta) | норвезька |
| sletta | норвезька |
| sletta | норвезька |
| sletta | норвезька |
| sald «холод, мороз» | осетинська |
| serd «тс.» | перська |
| słota «сльота» | польська |
| slota «негода, сльота; мокрий сніг» (slotь) | праслов’янська |
| slotь | праслов’янська |
| passalis «мороз; холод» | прусська |
| слота́ «сльота» | російська |
| слота «тс.» | сербо-церковнослов’янська |
| сло̏та «дощова погода» | сербохорватська |
| slota «тс.» | словацька |
| slota «негода» | словенська |
| slota «тс.» | чеська |
| k῀el- «мерзнути; холодний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України