СЛУТИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
слута́ «параліч кінцівки Нед; дурень О»
запозичення зі східнороманських мов;
рум. slut «потворний, виродливий; виродок, потвора», молд. слут «тс.» залишаються етимологічно нез’ясованими;
тлумачення їх як запозичень з української мови (СДЕЛМ 388; DLRM 778) помилкове;
пов’язання схв. слу̏та «йолоп» із слу́тити «передчувати, догадуватися» (Skok III 289–290) непереконливе;
схв. слу̏та «бовдур, йолоп, дурень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ослу́тнути
«стати покаліченим»
слоти́й
«ледачий, повільний, поганий; згорблений; зі зламаною ногою або рукою, паралізований; хворий на ноги»
слу́та́вий
«незграбний, невправний, недоумкуватий, дурний Нед; частково паралізований, покалічений, частково розслаблений»
слу́ти́й
«тс. О; незграбний, невправний, недоумкуватий Нед; дурнуватий; примхливий ВеЗн; частково паралізований, покалічений, частково розслаблений»
слути́ти
«робити немічним»
слютий
«поганий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слут «тс.» | молдавська |
| slut «потворний, виродливий; виродок, потвора» | румунська |
| слу̏та «йолоп» | сербохорватська |
| слу́тити «передчувати, догадуватися» | сербохорватська |
| слу̏та «бовдур, йолоп, дурень» | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України