СЛУКВА — ЕТИМОЛОГІЯ

слу́ква́ «вальдшнеп, Scolopax rusticola L.» (орн.)

псл. slǫka;
споріднене з лит. slánka, [slinka], лтс. slùoka, прус. slanke «тс.», лит. sliñkti «повзти, повільно йти», slinkauti «лінуватися», далі з двн. свн. slingan «звиватися, повзти»;
назва могла бути зумовлена повільністю чи неуважністю слукви в денний час, або тим, що вона ходить підкрадаючись;
пов’язувалось ще (Потебня К ист. зв. IV 62; Преобр. II 392) з псл. sъlǫkъ (sъlęk-) «згорблений, зігнутий», слн. slók «кривий», нібито від кривого польоту;
вважається також (Brückner 500; Skok III 405) пов’язаним із характером крику слукви;
р. [слу́ка] «вальдшнеп», бр. [слука́], п. słonka, [słąka], ч. слц. sluka, схв. [слу̏ка], шљу̏ка, слн. slóka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сла́ква «тс.; стрепет, Tetrax (Otis tetrax)»
сло́ква
слук
слука́
солу́кви (мн.)
солюк «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
слука́ білоруська
slingan «звиватися, повзти» давньоверхньонімецька
slùoka латиська
slànka литовська
slinka литовська
sliñkti «повзти, повільно йти» литовська
slinkauti «лінуватися» литовська
słonka польська
słąka польська
slǫka праслов’янська
sъlǫkъ «згорблений, зігнутий» (sъlęk-) праслов’янська
sъlęk- праслов’янська
slanke «тс.» прусська
слу́ка «вальдшнеп» російська
слу̏ка сербохорватська
slingan «звиватися, повзти» середньоверхньнімецька
sluka словацька
slók «кривий» словенська
slóka «тс.» словенська
шљу̏ка українська
sluka чеська

сло́нька «вальдшнеп, слуква лісова, Scolopax rusticola L.» (орн.)

запозичення з польської мови;
п. słonka, [słomka] є результатами контамінації успадкованої назви [słąka] «тс.», що відповідає укр. слу́ка, слу́ква, зі словами słomka «соломинка» (у зв’язку з довгим тонким дзьобом слукви) і słonko «сонечко» (можливо, у зв’язку з тим, що вальдшнеп літає від сходу і до заходу сонця);
бр. сло́нка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

слі́мка
сломе́ць
сло́мка
слон
сло́нка
слонь
соло́мка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сло́нка «тс.» білоруська
słonka польська
słomka «тс.» польська
słąka польська
слу́ка українська
слу́ква українська
słomka «соломинка» (у зв’язку з довгим тонким дзьобом слукви) українська
słonko «сонечко» (можливо, у зв’язку з тим, що вальдшнеп літає від сходу і до заходу сонця) українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України