СЛУЖБОВЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

слуга́

псл. sluga, služiti;
споріднене з лит. slaugá «служба, служіння, слуга», slaugóti «підтримувати, допомагати», дірл. slōg (slūag) «військо, загін»;
виведення від іє. *sel- «рухатися, текти», як і зближення з псл. sluxati, slyšati «чути» (Младенов 591; Ondruš Sborník FFUK 10, 79–80), сумнівне;
припущення про запозичення з кельтських мов (Критенко Вступ 531; Schachmatow AfSlPh 33, 92; Миккола РФВ 48, 273; Zubató St. a čl. I/2, 89; Feist WuS 6, 45; Lehr-Spławiński RSl 18, 6) безпідставне;
р. бр. болг. слуга́, др. слуга, п. sługa, ч. слц. sluha, вл. služić «служити», нл. služyś «тс.», м. схв. слу́га, слн. slúga, стсл. слоуга, слоуговати, слоужити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́слу́га
вислу́гувати «заслужувати»
вислужени́на «заслужене; пенсія Ж»
ви́служитися
вислу́жне «тс.»
відслу́га «відслужування; винагорода; кінець служби»
вслу́га «послуга»
вслужли́вий «послужливий»
дослу́гуватися «дослужуватися»
дослужи́тися
заслу́га
заслуго́вувати
заслу́жений
заслужени́на «винагорода»
заслу́жи́на
заслу́жний
заслу́жчи́на «тс.»
надслужени́ни «служба понад умовлений час»
обслу́га
обслуго́вування
обслуго́вувати
обслу́жний
обслу́жування
обслу́жувати
ослу́га «послуга, прислужування»
підслужи́тися
по́слуга
послуга́ч
послужа́нка «служанка»
послу́жливий
послужни́й
послу́жник «слуга»
прислу́га
прислуго́вувати
прислужи́тися
прислу́жливий
прислу́жний «належний»
прислу́жник
прислу́жництво
слуги́ня
слугівни́ця «служниця» (заст.)
слу́говати «слугувати»
слуго́вниця «тс.»
слугува́ти
служа́ка
служа́лець «слуга»
служа́лий «тс.»
служа́ля «наймичка»
служа́нець «слуга, служака»
служа́нка
служа́щий «одержаний за службу, за найми»
слу́жба
служби́ст
службі́ст
службове́ «гроші за службу Божу»
службо́вець
службо́вий
службо́вик «службовець»
слу́же́бка
служе́бник «книга текстів для богослужіння; слуга»
служени́ця «служниця»
служи́вий
служи́лий «який перебував на службі» (іст.)
служи́тель
служи́ти
слу́жка
слу́жний «службовий»
слу́жни́к
слу́жни́ця
услу́га «служба; слуга Нед; послуга»
услуго́вувати
услу́жливий «прислужливий»
услу́жний «тс.»
услу́жник «прислужник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
слуга́ білоруська
слуга́ болгарська
služić «служити» верхньолужицька
slōg «військо, загін» (slūag) давньоірландська
слуга давньоруська
*sel- «рухатися, текти» індоєвропейська
slaugà «служба, служіння, слуга» литовська
slaugýti «підтримувати, допомагати» литовська
slūag литовська
слу́га македонська
služyś «тс.» нижньолужицька
sługa польська
sluga праслов’янська
služiti праслов’янська
sluxati праслов’янська
slyšati «чути» праслов’янська
слуга́ російська
слу́га сербохорватська
sluha словацька
slúga словенська
слоуга старослов’янська
слоуговати старослов’янська
слоужити старослов’янська
sluha чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України