СЛОЇТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
слій «прожилка, візерунок у деревині Нед; волокнина, фібра Куз; шар землі Бі»
загальноприйнятого пояснення не має;
реконструюється (Фасмер III 674; Черных II 176; Преобр. II 323; Bern. I 729) псл. *sъlojь (первісно) «те, що зливається, стікає», утворене з префікса *sъ- «з-; разом» та іменної основи *lojь, пов’язаної чергуванням кореневих голосних з дієсловом liti, lьjǫ «лити»;
більш переконливою є реконструкція псл. *slojь «шар, пласт; річні кільця (у дереві)», зближуваного з лтс. sleja «риска, лінія, смужка», прус. slayan «санний полоз», лит. šlãjos (жін. р., мн.) «сани», šliẽti «притуляти», лтс. slìet «тс.», дінд. śráyati «притуляє», ав. srayatē «притуляється», лат. clīno «нахиляю», гр. ϰλῑˊνω «притуляю»;
іє. *k῀loi̯o-s;
р. слой «шар, пласт», бр. слой «тс.; [річні кільця у дереві; сувій, шматок полотна]», п. słój «шар; прожилка, жилка (у дереві, мармурі)», ч. sloj «шар, пласт, поклад», слц. sloj «шар, пласт», болг. слой «тс.; [кірка льоду]», м. слоj «шар», схв. сло̑j «шар, пласт», слн. slа̏j «гірський пласт, поклад», р.-цсл. слои «пласт, шар», слоѥватыи «шаруватий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прослі́й
«прошарок»
слої́стий
«шаруватий, листковий»
слої́ти
«робити шари, укладати шарами»
слой
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| srayatē «притуляється» | авестійська |
| слой «тс.; [річні кільця у дереві; сувій, шматок полотна]» | білоруська |
| слой «тс.; [кірка льоду]» | болгарська |
| ϰλῑˊνω «притуляю» | грецька |
| śráyati «притуляє» | давньоіндійська |
| *k῀loi̯o-s | індоєвропейська |
| clīno «нахиляю» | латинська |
| sleja «риска, лінія, смужка» | латиська |
| šliẽti «притуляти» | латиська |
| slìet «тс.» | латиська |
| šlãjos «сани» (жін. р., мн.) | литовська |
| слоj «шар» | македонська |
| słój «шар; прожилка, жилка (у дереві, мармурі)» | польська |
| *sъlojь «те, що зливається, стікає» (первісно) | праслов’янська |
| *sъ- «з-; разом» | праслов’янська |
| *lojь | праслов’янська |
| lьjǫ «лити» | праслов’янська |
| liti | праслов’янська |
| *slojь «шар, пласт; річні кільця (у дереві)» | праслов’янська |
| slayan «санний полоз» | прусська |
| слой «шар, пласт» | російська |
| слои «пласт, шар» | русько-церковнослов’янська |
| слоѥватыи «шаруватий» | русько-церковнослов’янська |
| сло̑j «шар, пласт» | сербохорватська |
| sloj «шар, пласт» | словацька |
| slòj «гірський пласт, поклад» | словенська |
| sloj «шар, пласт, поклад» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України