СЛОНЬКА — ЕТИМОЛОГІЯ
сло́нька «вальдшнеп, слуква лісова, Scolopax rusticola L.» (орн.)
запозичення з польської мови;
п. słonka, [słomka] є результатами контамінації успадкованої назви [słąka] «тс.», що відповідає укр. слу́ка, слу́ква, зі словами słomka «соломинка» (у зв’язку з довгим тонким дзьобом слукви) і słonko «сонечко» (можливо, у зв’язку з тим, що вальдшнеп літає від сходу і до заходу сонця);
бр. сло́нка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
слі́мка
сломе́ць
сло́мка
слон
сло́нка
слонь
соло́мка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сло́нка «тс.» | білоруська |
| słonka | польська |
| słomka «тс.» | польська |
| słąka | польська |
| слу́ка | українська |
| слу́ква | українська |
| słomka «соломинка» (у зв’язку з довгим тонким дзьобом слукви) | українська |
| słonko «сонечко» (можливо, у зв’язку з тим, що вальдшнеп літає від сходу і до заходу сонця) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України