СЛОНАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
слон «Elephas L.» (зоол.)
псл. slonъ;
переконливої етимології не має;
досить поширеним є народноетимологічне за походженням припущення про зворотне утворення форми *slonъ від дієслова sloniti sę (prisloniti sę) «притулятися, спиратися», зумовлене тим, що слон спить, притулившись до дерева (Черных II 176–177; Преобр. II 324; Младенов 591; Brückner 500);
чимало прихильників (Štrekelj 58–59; Кипарский ВЯ 1956/5, 137; Schuster-Šewc 1304; Коваль 89; Німчук 187) має виведення як видозміненого запозичення з тюркських мов – пор. тур. аз. карач. балкар. крим.-тат. aslan «лев», тур. тат. arslan, кипч. astlan «тс.»;
реконструюється також (Ильинский ИОРЯС 23/2, 196; Соболевский РФВ 65, 409; Skok III 286) гіпотетичне псл. *slopnъ (slopnь), яке зіставляється з п. ст. słopień «сходинка, приступка», słopać «тупати»;
заслуговує на увагу виведення (Иванов Этимология 1975, 153–157) псл. slonъ через невідоме посередництво від кит. ст. *sδaŋ, бірманського shaŋ ‹ *slaŋ «слон, бик»;
р. бр. болг. м. слон, др. слонъ, п. słoń, ч. слц. slon, вл. słón, нл. słоn, схв. сло̏н, слн. slа̏n, р.-цсл. слонь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
слін
«тс.»
слоненя́
слони́ха
слоні́вка
«слонова кістка»
слоно́вість
«елефантіаз»
(мед.)
слоно́вник
слонь
«слон»
(з п.)
слоня́
слоня́тник
«слоновник»
слоня́чий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| aslan «лев» | азербайджанська |
| aslan «лев» | балкарська |
| слон | білоруська |
| слон | болгарська |
| słón | верхньолужицька |
| слонъ | давньоруська |
| aslan «лев» | карачаївська |
| astlan «тс.» | кипчацька |
| *sδaŋ | китайська |
| aslan «лев» | кримсько-татарська |
| слон | македонська |
| słоn | нижньолужицька |
| słopień «сходинка, приступка» | польська |
| słopień «сходинка, приступка» | польська |
| słopać «тупати» | польська |
| słoń | польська |
| slonъ | праслов’янська |
| sloniti sę «притулятися, спиратися» (prisloniti sę) | праслов’янська |
| prisloniti sę | праслов’янська |
| *slopnъ (slopnь) | праслов’янська |
| slopnь | праслов’янська |
| slonъ | праслов’янська |
| слон | російська |
| слонь | русько-церковнослов’янська |
| сло̏н | сербохорватська |
| slon | словацька |
| slòn | словенська |
| arslan | татарська |
| aslan «лев» | турецька |
| arslan | турецька |
| slon | чеська |
| *slaŋ «слон, бик» | ? |
| s<SUP>h</SUP>aŋ | ? |
слони́ти «зшивати дві половини штанів; зближувати крила невода, коли його мають витягати Мо; приспати, заколисати Нед»
іє. *k῀lei- «пригинати, притуляти», пов’язане з *(s)kel- «клонити, притуляти»;
споріднене з лит. šliẽti «притуляти», лтс. slìet «тс.», дінд. śráyate «притуляється», śráyati «притуляє, накладає», ав. sray- «притуляти», гр. ϰλῑˊνω «схиляю, притуляю», лат. clīno «гну, згинаю, нахиляю», ірл. clóin «косий», днн. hlinōn «прихиляти, притуляти, спиратися»;
псл. sloniti «притуляти, прихиляти»;
р. заслони́ть, прислони́ть, бр. прыслані́ць «притулити, затулити», п. słonić «заслоняти», osłona «покриття», ч. cloniti (‹sloniti) «затуляти», слц. clonit’ «тс.», вл. zasłonjeć «заважати, заступати», słónka «весільна дружка», нл. słоńka «тс.», болг. заслоня́ (засла́ням) «затуляю», схв. засла̏нити «затулити, загородити», слн. slonéti «опиратися, притулятися», цсл. слонити сѧ «прихилитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́слонь
«ослін»
відслони́ти
заслі́н
за́слінка
засло́н
засло́на
заслони́ти
осло́на
«завіса; захист»
при́слінець
«навіс; постіль для наймита в стайні»
при́слінка
«тс.»
присло́н
«місце в будинку, де лежить небіжчик; гірський обрив»
присло́на
«прикриття»
прислони́ти
«притулити, прикрити»
розслони́ти
«відкрити»
сло́на
«ослони, лавки»
(мн.)
слонь
«ослін»
слун
«тс.»
суслі́н
«купка складених снопів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sray- «притуляти» | авестійська |
| прыслані́ць «притулити, затулити» | білоруська |
| заслоня́ «затуляю» (засла́ням) | болгарська |
| засла́ням | болгарська |
| zasłonjeć «заважати, заступати»«весільна дружка» | верхньолужицька |
| słónka «заважати, заступати»«весільна дружка» | верхньолужицька |
| ϰλῑˊνω «схиляю, притуляю» | грецька |
| śráyate «притуляється» | давньоіндійська |
| śráyati «притуляє, накладає» | давньоіндійська |
| hlinōn «прихиляти, притуляти, спиратися» | давньонижньонімецька |
| *k῀lei- «пригинати, притуляти» | індоєвропейська |
| *(s)kel- «клонити, притуляти» | індоєвропейська |
| clóin «косий» | ірландська |
| clīno «гну, згинаю, нахиляю» | латинська |
| slìet «тс.» | латиська |
| šliẽti «притуляти» | литовська |
| słоńka «тс.» | нижньолужицька |
| słonić «заслоняти»«покриття» | польська |
| osłona «заслоняти»«покриття» | польська |
| sloniti «притуляти, прихиляти» | праслов’янська |
| заслони́ть | російська |
| прислони́ть | російська |
| заслòнити «затулити, загородити» | сербохорватська |
| clonit' «тс.» | словацька |
| slonéti «опиратися, притулятися» | словенська |
| слонити сѧ «прихилитися» | церковнослов’янська |
| cloniti «затуляти» (‹sloniti) | чеська |
| sloniti | чеська |
сло́нька «вальдшнеп, слуква лісова, Scolopax rusticola L.» (орн.)
запозичення з польської мови;
п. słonka, [słomka] є результатами контамінації успадкованої назви [słąka] «тс.», що відповідає укр. слу́ка, слу́ква, зі словами słomka «соломинка» (у зв’язку з довгим тонким дзьобом слукви) і słonko «сонечко» (можливо, у зв’язку з тим, що вальдшнеп літає від сходу і до заходу сонця);
бр. сло́нка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
слі́мка
сломе́ць
сло́мка
слон
сло́нка
слонь
соло́мка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сло́нка «тс.» | білоруська |
| słonka | польська |
| słomka «тс.» | польська |
| słąka | польська |
| слу́ка | українська |
| слу́ква | українська |
| słomka «соломинка» (у зв’язку з довгим тонким дзьобом слукви) | українська |
| słonko «сонечко» (можливо, у зв’язку з тим, що вальдшнеп літає від сходу і до заходу сонця) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України