СЛОБОДА — ЕТИМОЛОГІЯ

викликає сумнів виведення від псл. slabъ «слабий» (Брандт РФВ 24, 184), а також зіставлення з slověne «слов’яни» або з гот. silba «сам» (Otrębski LP I 143–144);

недостатньо переконливе обмеження цієї зміни східнослов’янськими мовами (Фасмер III 672–673; Преобр. II 323);

псл. sloboda, очевидно, результат видозміни форми svoboda «тс.»;

р. слобода́, бр. слабада́, др. слобода «свобода; селище», ч. діал. слц. sloboda «свобода», болг. слобода́, м. слобода, схв. слоба̏да, слн. заст. slо̑boda «тс.»;

похідне утворення від во́ля, паралельне до слобода́ «вільне поселення», утвореного від слобо́да/ свобо́да;

пор. во́льниця, р. во́льница «вільні люди; самовільна оранка, захоплення сіножаті», п. wolnica «вільне поселення, слобода», теж похідне від wola «воля»;

виводиться від основи svobь, зіставлюваної з прус. subs «сам, власний», двн. Swâba «Швабія», похідної від *svojь «свій» і наявної в стсл. свобьство (собьство) «особа»;

первісне значення, очевидно, «становище вільного, свого члена роду»;

суфікс -oda, той самий, що у я́года, відповідає гр. -άς -άδος;

визнання за вихідну форму svobodь (стсл. свободь «вільний») і спроби виведення її від фрак. фріг.Σαβάζιος «бог Діоніс» (Jakobson IJSLP 1/2, 269) або від гіпотетичного *svopotь, утвореного з основ svo- «свій, сам» і potь «пан, господар» (Zubató St. a čl. I 2, 43; Machek ESJČ 597–598), недостатньо обґрунтовані;

щодо паралелізму св- : сл- див. статтю слобода́;

псл. svoboda, *svěboda;

р. свобо́да, бр. свабо́да, др. свобода, слобода, п. вл. нл. swoboda, п. ст. świeboda, ч. svoboda, слц. sloboda «свобода», болг. свобо́да́, м. слобода «свобода», схв. слоба̏да «свобода, сміливість, рішучість», слн. svobôda, заст. sloboda, стсл. свобода;