СЛИНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сли́на
псл. slina «слина», sljuna «тс.», похідні утворення з суфіксальним -n- від іє. *(s)lei-, *(s)leu- «слизистий, клейкий», того самого, що і в псл. slim-akъ «слимак», slizь «слиз»;
споріднене з лтс. sliẽnas «слина; густий слиз», sliẽkas «тс.», sliẽnât «бризкати слиною»;
р. [сли́на́], слюна́, бр. слі́на, [слю́ня], п. ślina, ч. слц. slina, вл. sliny, [slěny], нл. slina, полаб. slai̯nă (‹*slina), болг. м. сли́на, схв. сли̏на, слн. slína, стсл. слина;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засли́нений
засли́нивець
«слинько»
засли́нитися
слина́вець
«слинько»
сли́навіти
«пускати слину»
слинавка
«ящур»
(вет.)
сли́нити
сли́нівка
«тс.»
сли́нка
сли́нний
слинтя́й
слинько́
сли́ня
«слина»
сли́нявий
сли́нявиць
«тюхтій, мамула»
сли́нявка
«ящур»
(вет.)
слиня́вчик
слюна́
«слина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слі́на | білоруська |
| слю́ня | білоруська |
| сли́на | болгарська |
| sliny | верхньолужицька |
| slěny | верхньолужицька |
| *(s)lei- | індоєвропейська |
| *(s)leu- «слизистий, клейкий» | індоєвропейська |
| sliẽnas «слина; густий слиз» | латиська |
| sliẽkas «тс.» | латиська |
| sliẽnât «бризкати слиною» | латиська |
| сли́на | македонська |
| slina | нижньолужицька |
| slai̯nă (‹*slina) | полабська |
| *slina | полабська |
| ślina | польська |
| slina «слина» | праслов’янська |
| sljuna «тс.» | праслов’янська |
| -n- | праслов’янська |
| slim-akъ «слимак» | праслов’янська |
| slizь «слиз» | праслов’янська |
| сли́на́ | російська |
| слюна́ | російська |
| сли̏на | сербохорватська |
| slina | словацька |
| slína | словенська |
| слина | старослов’янська |
| slina | чеська |
безслинник «паслін чорний, Solanum nigrum L.» (бот.)
результат видозміни деетимологізованих форм паслі́н, [па́слин, пасли́на] Ж, зближених з основою іменника сли́на;
Фонетичні та словотвірні варіанти
слинник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паслі́н | ? |
| па́слин | ? |
| пасли́на | ? |
| сли́на | ? |
сли́навець «бабець-головач, Cottus gobio L.» (іхт.)
мотивація назви неясна;
очевидно, похідне утворення від сли́на;
бр. [слюняўчык] «йорж, Acerina cernua L.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слюняўчык «йорж, Acerina cernua L.» | білоруська |
| сли́на | українська |
паслі́н «Solanum L.» (бот.)
др. *пасльнъ, утворене, очевидно, за допомогою префікса па- від основи *сльн-, яка зберігається в р. [слён] «твердий слиз на рибі» і перебуває у зв’язку з основою іменника слина;
назва зумовлена, очевидно, тим, що ягоди пасльону викликають блювання і надмірне виділення слини;
пов’язання з основою съл- «сонце» (Преобр. ІІ 21) необґрунтоване;
р. бр. паслён;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запасльо́нити
«замазати в паслін»
паслен
паслєн
па́слин
пасли́на
пасльо́н
пасльо́нина
пасльо́нові
песлина
песли́ни
песльон
писклука
писклюква
пислени
писли́на
писли́нець
писльони
піскльо́н
послен
прислини
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паслён | білоруська |
| *пасльнъ | давньоруська |
| слён «твердий слиз на рибі» | російська |
| паслён | російська |
| слина | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України