СЛИЗЬКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
слизьки́й «дуже гладкий; ковзкий»
пор. двн. slīhhan «крастися; повзти» (‹«ковзати»), гр. λίγδην «злегка зачепивши» і дірл. sligim «забруднюю», днн. slīk «намул»;
разом з тим значення «ковзати» і «слиз» були обидва властиві вже іє. *(s)lei-g-;
псл. slizъkъ «слизький», slьzъkъ «тс.», очевидно, результат контамінації основ *skъl̥zati «сковзати», *skъl̥zъkъ «ковзкий» і slizь (slizъ) «слиз»;
р. сли́зкий, бр. слі́зкі, п. śliski, [ślizki], ч. slizkó, слц. slizkó, [slzkó], нл. sliznuś (se) «розпливтись», слн. slízek «слизький», стсл. сльзъкъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вислиза́ти
ви́слизнути
зслиза́ти
зсли́зну́ти
зсли́зти
ізслиза́ти
«тс.»
ослизну́тися
«посковзнутися»
посли́знути
«позникати»
послизну́тися
прослиза́ти
прослизну́ти
розслизну́тися
«розтектися, зникнути»
сли́зик
«голиш (круглий гладенький камінець)»
слизина
«крутий прямовисний берег»
сли́зну́ти
слизо́та́
«слизькість»
сли́зти
«зісковзнути; зникнути»
слизькува́тий
сли́скавиця
«ожеледь»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слі́зкі | білоруська |
| λίγδην «злегка зачепивши» | грецька |
| slīhhan «крастися; повзти» (‹«ковзати») | давньоверхньонімецька |
| sligim «забруднюю» | давньоірландська |
| slīk «намул» | давньонижньонімецька |
| *(s)lei-g- | індоєвропейська |
| sliznuś (se) «розпливтись» (se) | нижньолужицька |
| śliski | польська |
| ślizki | польська |
| slizъkъ «слизький» | праслов’янська |
| slьzъkъ «тс.» | праслов’янська |
| *sk<SUP>ъ</SUP>l̥zati «сковзати» | праслов’янська |
| *sk<SUP>ъ</SUP>l̥zъkъ «ковзкий» | праслов’янська |
| slizь | праслов’янська |
| slizъ | праслов’янська |
| slizь | праслов’янська |
| slizъ | праслов’янська |
| сли́зкий | російська |
| slizký | словацька |
| slízek «слизький» | словенська |
| сльзъкъ «тс.» | старослов’янська |
| slzký | українська |
| slizký | чеська |
слиз
псл. slizь ‹ *slei-zĭ «слиз», пов’язане чергуванням голосних з sljuzъ (*sleu-zŭ) «тс.»;
зіставляється з дісл. slíkr «слиз на шкірі риб», снн. slīk «намул»;
іє. *(s)lei-g- «слизистий»;
р. слизь, бр. слізь, ч. слц. sliz, болг. сли́за «слина», слн. [slȋz] «слиз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осли́знути
слеж
«тс.»
слиж
«слиз»
слизень
«слимак»
слизи́стий
слизи́ти
слизни́ця
«запалення слизової оболонки»
сли́зниця
«слизова оболонка»
слизня́к
«тс.»
слизо́та́
«слиз Нед; сукровиця»
слизоті́ти
слизува́тий
слизь
слизьки́й
«вкритий слизом; який містить слиз»
слизю́к
«аріон лісовий, маслюк, Arion empiricorum»
(зоол.)
слизя́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слізь | білоруська |
| сли́за «слина» | болгарська |
| slíkr «слиз на шкірі риб» | давньоісландська |
| *(s)lei-g- «слизистий» | індоєвропейська |
| slizь «слиз» | праслов’янська |
| *slei-zĭ | праслов’янська |
| sljuzъ | праслов’янська |
| *sleu-zŭ | праслов’янська |
| слизь | російська |
| slīk «намул» | середньонижньонімецька |
| sliz | словацька |
| slȋz «слиз» | словенська |
| sliz | чеська |
хлезьки́й «той, що виділяє слину, слизь»
очевидно, давній фонетичний варіант прикметника слизьки́й;
р. [хли́зкий];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хли́зкий | російська |
| слизьки́й | ? |
хли́зень «слимак» (зоол.)
фонетичний варіант назви [слизень];
до хитання х : с пор. хлизьки́й – слизьки́й;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хли́зець
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слизень | ? |
| хлизьки́й | ? |
| слизьки́й | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України