СЛИЗЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
слиж «голець, в’юн, Nemachilus barbatulus L. (Cobitis barbatula)» (іхт.)
псл. slizъ, sližь (‹*slizjь) «голець, в’юн», утворені від slizъ (slizь) «слиз»;
народні назви цих риб зумовлені тим, що їх тіло вкрите шаром слизу;
пор. семантично подібні назви гольця нім. Schmerle, Schmerling, похідні від іменника Schmer «мазь; (ст., діал.) сало, жир»;
лит. slìžis «в’юн», slyžys «тс.» запозичені з польської мови;
р. [слиз] «голець», [слизик], бр. [сліж, слі́жык], п. śliź, [śliżyk], ч. [slíž, šlíž, šliž], слц. slíž, вл. šliž «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
слигак
слиґа́н
слижа́й
слижа́н
сли́жик
слижу́н
сли́зик
«тс.»
слизь
«бельдюга європейська, Zoarces viviparus»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сліж | білоруська |
| слі́жык | білоруська |
| šliž «тс.» | верхньолужицька |
| slìžis «в’юн» | литовська |
| slyžys «тс.» | литовська |
| Schmerle | німецька |
| Schmerling | німецька |
| Schmer «мазь; (ст., діал.) сало, жир» | німецька |
| śliź | польська |
| śliżyk | польська |
| slizъ | праслов’янська |
| sližь | праслов’янська |
| *slizjь | праслов’янська |
| слиз «голець» | російська |
| слизик | російська |
| slíž | словацька |
| slíž | чеська |
| šlíž | чеська |
| šliž | чеська |
слиз
зіставляється з дісл. slíkr «слиз на шкірі риб», снн. slīk «намул»;
іє. *(s)lei-g- «слизистий»;
псл. slizь ‹ *slei-zĭ «слиз», пов’язане чергуванням голосних з sljuzъ (*sleu-zŭ) «тс.»;
р. слизь, бр. слізь, ч. слц. sliz, болг. сли́за «слина», слн. [slȋz] «слиз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осли́знути
слеж
«тс.»
слиж
«слиз»
слизень
«слимак»
слизи́стий
слизи́ти
слизни́ця
«запалення слизової оболонки»
сли́зниця
«слизова оболонка»
слизня́к
«тс.»
слизо́та́
«слиз Нед; сукровиця»
слизоті́ти
слизува́тий
слизь
слизьки́й
«вкритий слизом; який містить слиз»
слизю́к
«аріон лісовий, маслюк, Arion empiricorum»
(зоол.)
слизя́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слізь | білоруська |
| сли́за «слина» | болгарська |
| slíkr «слиз на шкірі риб» | давньоісландська |
| *(s)lei-g- «слизистий» | індоєвропейська |
| slizь «слиз» | праслов’янська |
| *slei-zĭ | праслов’янська |
| sljuzъ | праслов’янська |
| *sleu-zŭ | праслов’янська |
| слизь | російська |
| slīk «намул» | середньонижньонімецька |
| sliz | словацька |
| slȋz «слиз» | словенська |
| sliz | чеська |
сля́ка «погана погода, переважно сніг з дощем; сльота, мокротеча Л; причепа ЛПол»
не зовсім ясне;
може бути виведене від псл. [*slęk- (‹*slenk- або *slink-)], очевидно, давнього звуконаслідувального утворення (пор. лит. šlė˜kti «бризкати», šlakas «крапля»);
іноді зіставляється (Соболевский ЖМНП 1886, вересень, 156; Погодин РФВ 50, 229; Zubató LF 20, 407) з назалізованими лит. sliñkti «повзти», slаñkė «сипкий пісок», slinkėˊti «сповзати», slenkti «осідати, осаджуватися»;
припускається (Рейф 842; Mikl. EW 308) зв’язок із семантично тотожним, але фонетично віддаленим р. [сло́та] «сльота, слякоть», якому відповідає укр. сльо́та́;
висловлюється також припущення (Даль IV 230) про зв’язок р. сля́коть із слизь;
неприйнятне зближення з р. [слудь] «наст, снігова кора» (Jagić AfSlPh 6, 287), як і пов’язання з р. [сля́ка] «горбатий, каліка» (Даль IV 230);
р. сля́коть «сльота», [слять, сля́ча] «тс.», бр. [сле́каць] «мокра погода з дощем і снігом; мряка, мжичка», п. [śląkwa] «дощова погода, сніг з дощем», [śląknąć] «промокати, змокати», схв. сле̏ка «морський прилив»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сля́ґотa
«мокра погода, сльота»
сля́готь
«погана погода, переважно сніг з дощем; сльота, мокротеча»
слякота́
«сльота; (перен.) мерзенна, нікчемна, жалюгідна людина»
(розм., рідк.)
сля́коть
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сле́каць «мокра погода з дощем і снігом; мряка, мжичка» | білоруська |
| šlė˜kti пор. | литовська |
| šlakas пор. | литовська |
| šlė˜kti пор. | литовська |
| šlakas пор. | литовська |
| sliñkti «повзти» | литовська |
| slаñkė «сипкий пісок» | литовська |
| slinkėˊti «сповзати» | литовська |
| slenkti «осідати, осаджуватися» | литовська |
| śląkwa «дощова погода, сніг з дощем» | польська |
| śląknąć «промокати, змокати» | польська |
| *slęk- (‹*slenk- або *slink-)] | праслов’янська |
| *slenk- | праслов’янська |
| *slink- | праслов’янська |
| *slenk- | праслов’янська |
| *slink- | праслов’янська |
| *slenk- | праслов’янська |
| *slink- | праслов’янська |
| сло́та «сльота, слякоть» | російська |
| сля́коть | російська |
| слизь | російська |
| слудь «наст, снігова кора» | російська |
| сля́ка «горбатий, каліка» | російська |
| сля́коть «сльота» | російська |
| слять | російська |
| сля́ча «тс.» | російська |
| сле̏ка «морський прилив» | сербохорватська |
| сльо́та́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України