СЛИЗТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

слизьки́й «дуже гладкий; ковзкий»

псл. slizъkъ «слизький», slьzъkъ «тс.», очевидно, результат контамінації основ *skъl̥zati «сковзати», *skъl̥zъkъ «ковзкий» і slizь (slizъ) «слиз»;
разом з тим значення «ковзати» і «слиз» були обидва властиві вже іє. *(s)lei-g-;
пор. двн. slīhhan «крастися; повзти» (‹«ковзати»), гр. λίγδην «злегка зачепивши» і дірл. sligim «забруднюю», днн. slīk «намул»;
р. сли́зкий, бр. слі́зкі, п. śliski, [ślizki], ч. slizkó, слц. slizkó, [slzkó], нл. sliznuś (se) «розпливтись», слн. slízek «слизький», стсл. сльзъкъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вислиза́ти
ви́слизнути
зслиза́ти
зсли́зну́ти
зсли́зти
ізслиза́ти «тс.»
ослизну́тися «посковзнутися»
посли́знути «позникати»
послизну́тися
прослиза́ти
прослизну́ти
розслизну́тися «розтектися, зникнути»
сли́зик «голиш (круглий гладенький камінець)»
слизина «крутий прямовисний берег»
сли́зну́ти
слизо́та́ «слизькість»
сли́зти «зісковзнути; зникнути»
слизькува́тий
сли́скавиця «ожеледь»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
слі́зкі білоруська
λίγδην «злегка зачепивши» грецька
slīhhan «крастися; повзти» (‹«ковзати») давньоверхньонімецька
sligim «забруднюю» давньоірландська
slīk «намул» давньонижньонімецька
*(s)lei-g- індоєвропейська
sliznuś (se) «розпливтись» (se) нижньолужицька
śliski польська
ślizki польська
slizъkъ «слизький» праслов’янська
slьzъkъ «тс.» праслов’янська
*sk<SUP>ъ</SUP>l̥zati «сковзати» праслов’янська
*sk<SUP>ъ</SUP>l̥zъkъ «ковзкий» праслов’янська
slizь праслов’янська
slizъ праслов’янська
slizь праслов’янська
slizъ праслов’янська
сли́зкий російська
slizký словацька
slízek «слизький» словенська
сльзъкъ «тс.» старослов’янська
slzký українська
slizký чеська

слиз

іє. *(s)lei-g- «слизистий»;
зіставляється з дісл. slíkr «слиз на шкірі риб», снн. slīk «намул»;
псл. slizь ‹ *slei-zĭ «слиз», пов’язане чергуванням голосних з sljuzъ (*sleu-zŭ) «тс.»;
р. слизь, бр. слізь, ч. слц. sliz, болг. сли́за «слина», слн. [slȋz] «слиз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

осли́знути
слеж «тс.»
слиж «слиз»
слизень «слимак»
слизи́стий
слизи́ти
слизни́ця «запалення слизової оболонки»
сли́зниця «слизова оболонка»
слизня́к «тс.»
слизо́та́ «слиз Нед; сукровиця»
слизоті́ти
слизува́тий
слизь
слизьки́й «вкритий слизом; який містить слиз»
слизю́к «аріон лісовий, маслюк, Arion empiricorum» (зоол.)
слизя́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
слізь білоруська
сли́за «слина» болгарська
slíkr «слиз на шкірі риб» давньоісландська
*(s)lei-g- «слизистий» індоєвропейська
slizь «слиз» праслов’янська
*slei-zĭ праслов’янська
sljuzъ праслов’янська
*sleu-zŭ праслов’янська
слизь російська
slīk «намул» середньонижньонімецька
sliz словацька
slȋz «слиз» словенська
sliz чеська

слиз «калачики лісові, Malva silvestris L.; алтея лікарська, Althaea officinalis L. Mak» (бот.)

назва зумовлена тим, що вся рослина калачиків і корені алтеї містять слизові речовини;
псл. slězъ (slizъ) «мальва, алтея», очевидно, пов’язане з slizь «слиз, слизота», sljuzъ «тс.»;
р. [сли́зник] «алтея, Althaea L.», бр. [сляз] «калачики» (з п.), п. ślaz, ч. sléz, слц. slez, [sliez], вл. šlěz, нл. slěz, болг. м. слез «тс.», схв. сле̏з, сље̏з «тс.; алтея», слн. sléz «алтея», р.-цсл. слѣзъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

слиз дикий «собача рожа тюрінгська, Lavatera thuringiaca L.»
слизи́ця повстяниста «тс.»
слизівни́к «вид калачиків, Malva rotundifolia»
слизник «алтея лікарська»
слизт «калачики»
сліз «тс.»
сльоз турецький «калачики лісові»п. ?)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сляз «калачики»п.) білоруська
слез «тс.» болгарська
šlěz верхньолужицька
слез «тс.» македонська
slěz нижньолужицька
ślaz польська
slězъ «мальва, алтея» (slizъ) праслов’янська
slizь «слиз, слизота» праслов’янська
sljuzъ «тс.» праслов’янська
slizъ праслов’янська
сли́зник «алтея, Althaea L.» російська
слѣзъ «тс.» русько-церковнослов’янська
сле̏з сербохорватська
сље̏з «тс.; алтея» сербохорватська
slez словацька
sliez словацька
sléz «алтея» словенська
sléz чеська

слез «калачики лісові, Malva silvestris L.» (бот.)

запозичення з чеської або словацької мови;
ч. sléz (slez) «мальва, (ст.) алтея лікарська», слц. slez (sliеz) «мальва» споріднені з укр. [слиз] «мальва; алтея лікарська» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

слезі́нь «собача рожа тюрінгська, Lavatera thuringiaca L.»
слєз «алтея лікарська, Althea officinalis L.»
сліз «тс.; гібіск, Hibiscus L.»
хлезі́нь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
slez «мальва» (sliеz) словацька
sliеz словацька
слиз «мальва; алтея лікарська» українська
sléz «мальва, (ст.) алтея лікарська» (slez) чеська
slez чеська

слиж «голець, в’юн, Nemachilus barbatulus L. (Cobitis barbatula)» (іхт.)

лит. slìžis «в’юн», slyžys «тс.» запозичені з польської мови;
пор. семантично подібні назви гольця нім. Schmerle, Schmerling, похідні від іменника Schmer «мазь; (ст., діал.) сало, жир»;
народні назви цих риб зумовлені тим, що їх тіло вкрите шаром слизу;
псл. slizъ, sližь (‹*slizjь) «голець, в’юн», утворені від slizъ (slizь) «слиз»;
р. [слиз] «голець», [слизик], бр. [сліж, слі́жык], п. śliź, [śliżyk], ч. [slíž, šlíž, šliž], слц. slíž, вл. šliž «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

слигак
слиґа́н
слижа́й
слижа́н
сли́жик
слижу́н
сли́зик «тс.»
слизь «бельдюга європейська, Zoarces viviparus»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сліж білоруська
слі́жык білоруська
šliž «тс.» верхньолужицька
slìžis «в’юн» литовська
slyžys «тс.» литовська
Schmerle німецька
Schmerling німецька
Schmer «мазь; (ст., діал.) сало, жир» німецька
śliź польська
śliżyk польська
slizъ праслов’янська
sližь праслов’янська
*slizjь праслов’янська
слиз «голець» російська
слизик російська
slíž словацька
slíž чеська
šlíž чеська
šliž чеська

слизняк «рястка зонтична, Ornithogalum umbellatum L.» (бот.)

похідне утворення від слиз, зумовлене, очевидно, тим, що ця рослина містить слизистий сік;
пор. подібні з семантичного погляду інші народні назви рястки – [маслянка] «рястка короткогрозниста, O. brachystachys Fisch.», сопляк «рястка поникла, O. nutans L.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
слиз українська
маслянка «рястка короткогрозниста, O. brachystachys Fisch.» українська
сопляк «рястка поникла, O. nutans L.» українська

слизняки «вид грибів, Myxomycetes» (бот.)

пор. іншу назву Myxomycetes [плісняки́];
похідне утворення від слиз;
р. слизевики́ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

слизовики́ «Myxophyta»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
слизевики́ «тс.» російська
плісняки пор. удмуртська
слиз українська

слюз «калачики лісові, Malva silvestris L. Нед, Mak; алтея лікарська, Althaea officinalis L. Mak; собача рожа (лаватера) тюрінгська, Lavatera thuringiaca L. Mak» (бот.)

пов’язане із [слюз] «слиз, слизити», як [слиз] (бот.) «калачики лісові; алтея лікарська» з слиз, слизи́ти;
мотивація найменування та сама;
Фонетичні та словотвірні варіанти

слюзик «собача рожа тюрінгська»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
слюз «слиз, слизити» українська
слиз «калачики лісові; алтея лікарська» (бот.) українська
слиз українська
слизи́ти українська

сляз (бот.)(у виразі сляз простий «калачики круглолисті, Malva rotundifolia L. (M. borealis Wall.)» Mak

запозичення з польської мови;
п. ślaz «калачики»;
споріднене з укр. [слиз] «калачики лісові, Malva silvestris L.; алтея лікарська, Althea officinalis L.» (див.);
бр. [сляз] «калачики вирізані, Malva excisa Rchb.; калачики непомічені, M. neglecta Wall.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сляз «калачики вирізані, Malva excisa Rchb.; калачики непомічені, M. neglecta Wall.» білоруська
ślaz «калачики» польська
слиз «калачики лісові, Malva silvestris L.; алтея лікарська, Althea officinalis L.» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України