СЛИЗИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

слиз

псл. slizь ‹ *slei-zĭ «слиз», пов’язане чергуванням голосних з sljuzъ (*sleu-zŭ) «тс.»;
зіставляється з дісл. slíkr «слиз на шкірі риб», снн. slīk «намул»;
іє. *(s)lei-g- «слизистий»;
р. слизь, бр. слізь, ч. слц. sliz, болг. сли́за «слина», слн. [slȋz] «слиз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

осли́знути
слеж «тс.»
слиж «слиз»
слизень «слимак»
слизи́стий
слизи́ти
слизни́ця «запалення слизової оболонки»
сли́зниця «слизова оболонка»
слизня́к «тс.»
слизо́та́ «слиз Нед; сукровиця»
слизоті́ти
слизува́тий
слизь
слизьки́й «вкритий слизом; який містить слиз»
слизю́к «аріон лісовий, маслюк, Arion empiricorum» (зоол.)
слизя́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
слізь білоруська
сли́за «слина» болгарська
slíkr «слиз на шкірі риб» давньоісландська
*(s)lei-g- «слизистий» індоєвропейська
slizь «слиз» праслов’янська
*slei-zĭ праслов’янська
sljuzъ праслов’янська
*sleu-zŭ праслов’янська
слизь російська
slīk «намул» середньонижньонімецька
sliz словацька
slȋz «слиз» словенська
sliz чеська

сльоза́

псл. slьza, очевидно, пов’язане з *slizъ (*slizь) «слиз»;
зіставляється також (Потебня у Горяев 328; Machek ESJČ 559; Младенов 621; Skok III 366–367) з дінд. srjáti «виливає, випускає» або з лит. šlusti «чистити, замітати», šlakėˊti «капати», лтс. sluôta «вінок» (Pokorny 607; Бурлакова ВСЯ VI 58), чи з ав. sraska- «сльоза, плач», перс. sirišk «сльоза, крапля» (Зализняк ВСЯ VI 35);
р. слеза́, бр. сляза́, др. сльза, п. łza, ст. słza, ч. слц. slza, вл. sylza, нл. łdza, болг. сълза́, м. солза, схв. су̀за, слн. sólza, стсл. сльза;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засльо́жений «змочений сльозою»
си́лза «сльоза»
слеза́
слези́на «сльозина»
слези́ти(ся) «повільно текти»
слезі́ти
слезни́чий «слізний, сльозовий»
слизи́ти «тс.»
сліза́ «сльоза»
слі́зний
слоза́ «тс.»
слоза́віти «сльозитися; танути»
сльоза́вий
сльози́на
сльози́ти(ся)
сльозли́вий
сльозни́чий «слізний, сльозовий»
слюзува́ти «часто плакати»
со́лза «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sraska- «сльоза, плач» авестійська
сляза́ білоруська
сълза́ болгарська
sylza верхньолужицька
srjáti «виливає, випускає» давньоіндійська
сльза давньоруська
sluôta «вінок» латиська
šlusti «чистити, замітати» литовська
šlakėˊti «капати» литовська
солза македонська
łdza нижньолужицька
sirišk «сльоза, крапля» перська
łza польська
słza польська
slьza праслов’янська
*slizъ «слиз» (*slizь) праслов’янська
*slizь праслов’янська
*slizь праслов’янська
слеза́ російська
су̀за сербохорватська
slza словацька
sólza словенська
сльза старослов’янська
slza чеська

слюз «калачики лісові, Malva silvestris L. Нед, Mak; алтея лікарська, Althaea officinalis L. Mak; собача рожа (лаватера) тюрінгська, Lavatera thuringiaca L. Mak» (бот.)

пов’язане із [слюз] «слиз, слизити», як [слиз] (бот.) «калачики лісові; алтея лікарська» з слиз, слизи́ти;
мотивація найменування та сама;
Фонетичні та словотвірні варіанти

слюзик «собача рожа тюрінгська»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
слюз «слиз, слизити» українська
слиз «калачики лісові; алтея лікарська» (бот.) українська
слиз українська
слизи́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України