СЛИЗИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
слиз
псл. slizь ‹ *slei-zĭ «слиз», пов’язане чергуванням голосних з sljuzъ (*sleu-zŭ) «тс.»;
зіставляється з дісл. slíkr «слиз на шкірі риб», снн. slīk «намул»;
іє. *(s)lei-g- «слизистий»;
р. слизь, бр. слізь, ч. слц. sliz, болг. сли́за «слина», слн. [slȋz] «слиз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осли́знути
слеж
«тс.»
слиж
«слиз»
слизень
«слимак»
слизи́стий
слизи́ти
слизни́ця
«запалення слизової оболонки»
сли́зниця
«слизова оболонка»
слизня́к
«тс.»
слизо́та́
«слиз Нед; сукровиця»
слизоті́ти
слизува́тий
слизь
слизьки́й
«вкритий слизом; який містить слиз»
слизю́к
«аріон лісовий, маслюк, Arion empiricorum»
(зоол.)
слизя́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
слізь | білоруська |
сли́за «слина» | болгарська |
slíkr «слиз на шкірі риб» | давньоісландська |
*(s)lei-g- «слизистий» | індоєвропейська |
slizь «слиз» | праслов’янська |
*slei-zĭ | праслов’янська |
sljuzъ | праслов’янська |
*sleu-zŭ | праслов’янська |
слизь | російська |
slīk «намул» | середньонижньонімецька |
sliz | словацька |
slȋz «слиз» | словенська |
sliz | чеська |
сльоза́
псл. slьza, очевидно, пов’язане з *slizъ (*slizь) «слиз»;
зіставляється також (Потебня у Горяев 328; Machek ESJČ 559; Младенов 621; Skok III 366–367) з дінд. srjáti «виливає, випускає» або з лит. šlusti «чистити, замітати», šlakėˊti «капати», лтс. sluôta «вінок» (Pokorny 607; Бурлакова ВСЯ VI 58), чи з ав. sraska- «сльоза, плач», перс. sirišk «сльоза, крапля» (Зализняк ВСЯ VI 35);
р. слеза́, бр. сляза́, др. сльза, п. łza, ст. słza, ч. слц. slza, вл. sylza, нл. łdza, болг. сълза́, м. солза, схв. су̀за, слн. sólza, стсл. сльза;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засльо́жений
«змочений сльозою»
си́лза
«сльоза»
слеза́
слези́на
«сльозина»
слези́ти(ся)
«повільно текти»
слезі́ти
слезни́чий
«слізний, сльозовий»
слизи́ти
«тс.»
сліза́
«сльоза»
слі́зний
слоза́
«тс.»
слоза́віти
«сльозитися; танути»
сльоза́вий
сльози́на
сльози́ти(ся)
сльозли́вий
сльозни́чий
«слізний, сльозовий»
слюзува́ти
«часто плакати»
со́лза
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
sraska- «сльоза, плач» | авестійська |
сляза́ | білоруська |
сълза́ | болгарська |
sylza | верхньолужицька |
srjáti «виливає, випускає» | давньоіндійська |
сльза | давньоруська |
sluôta «вінок» | латиська |
šlusti «чистити, замітати» | литовська |
šlakėˊti «капати» | литовська |
солза | македонська |
łdza | нижньолужицька |
sirišk «сльоза, крапля» | перська |
łza | польська |
słza | польська |
slьza | праслов’янська |
*slizъ «слиз» (*slizь) | праслов’янська |
*slizь | праслов’янська |
*slizь | праслов’янська |
слеза́ | російська |
су̀за | сербохорватська |
slza | словацька |
sólza | словенська |
сльза | старослов’янська |
slza | чеська |
слюз «калачики лісові, Malva silvestris L. Нед, Mak; алтея лікарська, Althaea officinalis L. Mak; собача рожа (лаватера) тюрінгська, Lavatera thuringiaca L. Mak» (бот.)
пов’язане із [слюз] «слиз, слизити», як [слиз] (бот.) «калачики лісові; алтея лікарська» з слиз, слизи́ти;
мотивація найменування та сама;
Фонетичні та словотвірні варіанти
слюзик
«собача рожа тюрінгська»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
слюз «слиз, слизити» | українська |
слиз «калачики лісові; алтея лікарська» (бот.) | українська |
слиз | українська |
слизи́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України