СЛИЗИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
слиж «голець, в’юн, Nemachilus barbatulus L. (Cobitis barbatula)» (іхт.)
псл. slizъ, sližь (‹*slizjь) «голець, в’юн», утворені від slizъ (slizь) «слиз»;
народні назви цих риб зумовлені тим, що їх тіло вкрите шаром слизу;
пор. семантично подібні назви гольця нім. Schmerle, Schmerling, похідні від іменника Schmer «мазь; (ст., діал.) сало, жир»;
лит. slìžis «в’юн», slyžys «тс.» запозичені з польської мови;
р. [слиз] «голець», [слизик], бр. [сліж, слі́жык], п. śliź, [śliżyk], ч. [slíž, šlíž, šliž], слц. slíž, вл. šliž «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
слигак
слиґа́н
слижа́й
слижа́н
сли́жик
слижу́н
сли́зик
«тс.»
слизь
«бельдюга європейська, Zoarces viviparus»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сліж | білоруська |
| слі́жык | білоруська |
| šliž «тс.» | верхньолужицька |
| slìžis «в’юн» | литовська |
| slyžys «тс.» | литовська |
| Schmerle | німецька |
| Schmerling | німецька |
| Schmer «мазь; (ст., діал.) сало, жир» | німецька |
| śliź | польська |
| śliżyk | польська |
| slizъ | праслов’янська |
| sližь | праслов’янська |
| *slizjь | праслов’янська |
| слиз «голець» | російська |
| слизик | російська |
| slíž | словацька |
| slíž | чеська |
| šlíž | чеська |
| šliž | чеська |
слизьки́й «дуже гладкий; ковзкий»
псл. slizъkъ «слизький», slьzъkъ «тс.», очевидно, результат контамінації основ *skъl̥zati «сковзати», *skъl̥zъkъ «ковзкий» і slizь (slizъ) «слиз»;
разом з тим значення «ковзати» і «слиз» були обидва властиві вже іє. *(s)lei-g-;
пор. двн. slīhhan «крастися; повзти» (‹«ковзати»), гр. λίγδην «злегка зачепивши» і дірл. sligim «забруднюю», днн. slīk «намул»;
р. сли́зкий, бр. слі́зкі, п. śliski, [ślizki], ч. slizkó, слц. slizkó, [slzkó], нл. sliznuś (se) «розпливтись», слн. slízek «слизький», стсл. сльзъкъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вислиза́ти
ви́слизнути
зслиза́ти
зсли́зну́ти
зсли́зти
ізслиза́ти
«тс.»
ослизну́тися
«посковзнутися»
посли́знути
«позникати»
послизну́тися
прослиза́ти
прослизну́ти
розслизну́тися
«розтектися, зникнути»
сли́зик
«голиш (круглий гладенький камінець)»
слизина
«крутий прямовисний берег»
сли́зну́ти
слизо́та́
«слизькість»
сли́зти
«зісковзнути; зникнути»
слизькува́тий
сли́скавиця
«ожеледь»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слі́зкі | білоруська |
| λίγδην «злегка зачепивши» | грецька |
| slīhhan «крастися; повзти» (‹«ковзати») | давньоверхньонімецька |
| sligim «забруднюю» | давньоірландська |
| slīk «намул» | давньонижньонімецька |
| *(s)lei-g- | індоєвропейська |
| sliznuś (se) «розпливтись» (se) | нижньолужицька |
| śliski | польська |
| ślizki | польська |
| slizъkъ «слизький» | праслов’янська |
| slьzъkъ «тс.» | праслов’янська |
| *sk<SUP>ъ</SUP>l̥zati «сковзати» | праслов’янська |
| *sk<SUP>ъ</SUP>l̥zъkъ «ковзкий» | праслов’янська |
| slizь | праслов’янська |
| slizъ | праслов’янська |
| slizь | праслов’янська |
| slizъ | праслов’янська |
| сли́зкий | російська |
| slizký | словацька |
| slízek «слизький» | словенська |
| сльзъкъ «тс.» | старослов’янська |
| slzký | українська |
| slizký | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України