СЛИЖУН — ЕТИМОЛОГІЯ
слиж «голець, в’юн, Nemachilus barbatulus L. (Cobitis barbatula)» (іхт.)
псл. slizъ, sližь (‹*slizjь) «голець, в’юн», утворені від slizъ (slizь) «слиз»;
народні назви цих риб зумовлені тим, що їх тіло вкрите шаром слизу;
пор. семантично подібні назви гольця нім. Schmerle, Schmerling, похідні від іменника Schmer «мазь; (ст., діал.) сало, жир»;
лит. slìžis «в’юн», slyžys «тс.» запозичені з польської мови;
р. [слиз] «голець», [слизик], бр. [сліж, слі́жык], п. śliź, [śliżyk], ч. [slíž, šlíž, šliž], слц. slíž, вл. šliž «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
слигак
слиґа́н
слижа́й
слижа́н
сли́жик
слижу́н
сли́зик
«тс.»
слизь
«бельдюга європейська, Zoarces viviparus»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сліж | білоруська |
| слі́жык | білоруська |
| šliž «тс.» | верхньолужицька |
| slìžis «в’юн» | литовська |
| slyžys «тс.» | литовська |
| Schmerle | німецька |
| Schmerling | німецька |
| Schmer «мазь; (ст., діал.) сало, жир» | німецька |
| śliź | польська |
| śliżyk | польська |
| slizъ | праслов’янська |
| sližь | праслов’янська |
| *slizjь | праслов’янська |
| слиз «голець» | російська |
| слизик | російська |
| slíž | словацька |
| slíž | чеська |
| šlíž | чеська |
| šliž | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України