СЛИВЕНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
сливе́ «майже, мало не, трохи не; мабуть, чи не, можливо»
очевидно, результат видозміни форми 3-ї ос. одн. теп. ч. [сливе́] від дієслова [сли́ти] «бути відомим, славетним; *вважатися, *називатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сле́ве
сливе́нь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сливе́ «бути відомим, славетним; *вважатися, *називатися» 3 ос. одн. теп. ч. | українська |
| сли́ти «бути відомим, славетним; *вважатися, *називатися» | українська |
слі́мень «вид змії» (зоол.)
результат видозміни форми [слі́пинь] «вуж, гадюка, змія» (р. слепень «веретільниця»);
сумнівне пов’язання р. [сливень] з лит. slìbinas «казковий злий змій» (Карский РФВ 49, 21; Лаучюте 148);
р. [сливень] «веретільниця, мідяниця, Anguis fragilis», бр. слі́вень, [слі́мень] «тс.», п. [śliwień] «отруйна змія»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сли́минь
«гадюка»
слі́минь
«вуж, гадюка, змія»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слі́вень | білоруська |
| слі́мень «тс.» | білоруська |
| slìbinas «казковий злий змій» | литовська |
| śliwień «отруйна змія» | польська |
| слепень | російська |
| сливень | російська |
| сливень «веретільниця, мідяниця, Anguis fragilis» | російська |
| слі́пинь «вуж, гадюка, змія» (р. слепень «веретільниця») | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України