СЛЕСАРЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
слю́сар
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
свн. sloӡӡer, нвн. Schlósser «слюсар» є похідним від Schloss «замок», пов’язаного з schlieβen «замикати, запирати», двн. slioӡan, свн. slieӡen «тс.», двн. свн. skliuz-, пгерм. *sklūd- «тс.», спорідненими з лат. claudo «замикаю», clāvis «засув, ключ», гр. ϰλείς «тс.», псл. kljukati «клювати, рубати», kljuka «закривлений дрюк, крюк», укр. клю́кати «клювати», ключ;
р. сле́сарь «слюсар», бр. сле́сар, п. ślusarz, [ślósarz] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
слюса́рка
«слюсарське ремесло, професія»
слюса́рний
слюса́рня
слю́са́рство
слю́са́рський
слюсарюва́ти
шлю́сар
шлюса́рка
«тс.»
шлюса́рство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сле́сар | білоруська |
| ϰλείς «тс.» | грецька |
| slioӡan | давньоверхньонімецька |
| skliuz- | давньоверхньонімецька |
| claudo «замикаю» | латинська |
| clāvis «засув, ключ» | латинська |
| Schlósser «слюсар» | нововерхньонімецька |
| Schloss «замок» | нововерхньонімецька |
| schlieβen «замикати, запирати» | нововерхньонімецька |
| ślusarz | польська |
| ślósarz «тс.» | польська |
| *sklūd- «тс.» | прагерманська |
| kljukati «клювати, рубати» | праслов’янська |
| kljuka «закривлений дрюк, крюк» | праслов’янська |
| сле́сарь «слюсар» | російська |
| sloӡӡer | середньоверхньнімецька |
| slieӡen «тс.» | середньоверхньнімецька |
| skliuz- | середньоверхньнімецька |
| клю́кати «клювати» | українська |
| ключ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України