СЛЕПЕЦ — ЕТИМОЛОГІЯ
сліпа́к «зінське щеня, Spalax Güld.» (зоол.)
пор. болг. сляпо куче «кріт», букв. «сліпий собака»;
похідне утворення від сліпи́й, зумовлене тим, що ця тварина через свої недорозвинені очі нічого не бачить;
р. слепе́ц, слепы́ш, бр. сляпа́к, сляпы́ш, п. ślepiec, ч. slepec, схв. сле́пац, слèпāш «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сліпе́ць
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сляпа́к | білоруська |
| сляпы́ш | білоруська |
| сляпо куче | болгарська |
| ślepiec | польська |
| слепе́ц | російська |
| слепы́ш | російська |
| сле́пац | сербохорватська |
| слèпāш «тс.» | сербохорватська |
| сліпи́й | українська |
| slepec | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України