СЛАВІСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
славі́ст
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Slawíst «славіст», фр. slaviste, slavisant, англ. slavist «тс.» утворено від пізнього лат. Slavus «слов’янин», яке зводиться до стсл. словѣне «слов’яни»;
р. болг. м. слави́ст, бр. славі́ст, п. slawista, ч. слц. slavista, схв. сла̀вист, слн. slavíst;
Фонетичні та словотвірні варіанти
славі́стика
славісти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| slavist «тс.» | англійська |
| славі́ст | білоруська |
| слави́ст | болгарська |
| Slavus «слов’янин» | латинська |
| слави́ст | македонська |
| Slawíst «славіст» | німецька |
| slawista | польська |
| слави́ст | російська |
| сла̀вист | сербохорватська |
| slavista | словацька |
| slavíst | словенська |
| словѣне «слов’яни» | старослов’янська |
| slaviste | французька |
| slavisant | французька |
| slavista | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України