СКІПАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
скі́па «скіпка, тріска»
не зовсім ясні фонетичні форми з початковим ск- перед голосними переднього ряду замість очікуваного щ- або сц-;
можуть бути результатом контамінації форм типу ска́бка, скопи́ти і ще́па, щіпа́ти або факультативного збереження давнього ск- без переходу в щ-, як у словах ске́ля, скемі́ти та ін;
р. [ске́па] «скіпка», [скепа́ть] «відколювати», бр. [ске́пка] «тріска», [скепі́на] «щілина», аске́пак «осколок, тріска», др. скѣпище (скепище) «ратище», оскѣпище «тс.», оскѣпъ «спис», поскѣпани «розколені», п. [skipka] «скіпка, скалка», [skiepina] «щілина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́скеп
«знущання, турбування, напад»
ви́скепати
«виколупати, вирвати, винищити, викрасти; турбувати, дражнити»
ви́скепатися
«вирватися, вислизнути, звільнитися»
ви́скіпати
«виколупати; знайти»
доскіпа́тися
доскі́пливий
заскепи́ти
«заскалити»
о́скип
«граблисько, ратище»
оски́пище
«тс.»
приски́бнути
«затиснути, защемити»
прискі́патися
прискі́пливий
ро́зкіп
розскепа́тися
«розщепитися, розколотися»
ро́зскіп
«розщіп»
ро́скіп
«тс.»
скепа́ти
ске́пка
«скіпка»
ски́ба
ски́бка
скипа́ти
«тс.»
скипе́ць
«щепа, прищеплене дерево»
скипи́ти
«прищепити»
ски́пка
скипни́й
«щеплений»
скипни́ця
«тс.»
скіпа́льний
скіпа́ти
«розколювати, відколювати»
скіпа́тися
«приставати, чіплятися»
скі́пка
«тріска; [сірник ДзАтл II]»
скіпки́й
шкипа
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ске́пка «тріска» | білоруська |
| скепі́на «щілина» | білоруська |
| аске́пак «осколок, тріска» | білоруська |
| скѣпище «ратище» (скепище) | давньоруська |
| оскѣпище «тс.» | давньоруська |
| оскѣпъ «спис» | давньоруська |
| поскѣпани «розколені» | давньоруська |
| skipka «скіпка, скалка» | польська |
| skiepina «щілина» | польська |
| ске́па «скіпка» | російська |
| скепа́ть «відколювати» | російська |
| ска́бка | українська |
| скопи́ти | українська |
| ще́па | українська |
| щіпа́ти | українська |
| ске́ля | українська |
| скемі́ти | українська |
скопа́ «Pandion haliaëtus L.» (орн.)
споріднене з алб. shkabë «орел, коршун»;
псл. skop-, skob-, очевидно, давній варіант основи kob-, від якої походить кі́бець (ко́бець);
р. скопа́, [ско́пчик] «яструб-перепелятник», [ско́бчик], п. [skop] «тс.», слц. [skobec] «сокіл-голуб’ятник, Falco columbarius L.», [skopec] «тс.», слн. skôpec «яструб-перепелятник», skôbec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скаба́
скіп
«яструб-перепелятник, Accipiter nisus L.»
скоба́
скобе́ць
«яструб-тетерев’ятник, Accipiter gentilis L.»
шка́ба
шкапа́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| shkabë «орел, коршун» | албанська |
| skop «тс.» | польська |
| skop- | праслов’янська |
| skob- | праслов’янська |
| kob- | праслов’янська |
| скопа́ | російська |
| ско́пчик «яструб-перепелятник» | російська |
| ско́бчик | російська |
| skobec «сокіл-голуб’ятник, Falco columbarius L.» | словацька |
| skopec «тс.» | словацька |
| skôpec «яструб-перепелятник»«тс.» | словенська |
| skôbec «яструб-перепелятник»«тс.» | словенська |
| кі́бець (ко́бець) | українська |
| ко́бець | українська |
скопи́ти «холостити, каструвати»
псл. skopiti «холостити, каструвати», skopьcь «скопець», skopъ «кастрований баран», пов’язані чергуванням голосних з *sčepiti «щепити»;
р. скопи́ть, бр. скапе́ц «скопець», др. скопитися «оскопитися», скопьць «скопець», п. skopić «скопити», skop «кастрований баран», ч. skopec «тс.», слц. škopit’ «скопити», вл. нл. skop «баран», полаб. st’üp «тс.», болг. скопя́(вам) «скоплю», м. скопи «скопить», схв. шка̏пити «скопити», ска̏пац «скопець; кастрований баран», слн. skópiti «скопити», стсл. скопити «оскопити», скопьць ««скопець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скіп
«кастрований баран»
скоп
«тс.; баран Нед»
скопе́ць
«кастрат; [баран Нед, кастрований баран]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скапе́ц «скопець» | білоруська |
| скопя́(вам) «скоплю» (вам) | болгарська |
| skop «баран» | верхньолужицька |
| скопитися «оскопитися» | давньоруська |
| скопьць «скопець» | давньоруська |
| скопи «скопить» | македонська |
| skop «баран» | нижньолужицька |
| st'üp «тс.» | полабська |
| skopić «скопити»«кастрований баран» | польська |
| skop «скопити»«кастрований баран» | польська |
| skopiti «холостити, каструвати» | праслов’янська |
| skopьcь «скопець» | праслов’янська |
| skopъ «кастрований баран» | праслов’янська |
| *sčepiti «щепити» | праслов’янська |
| скопи́ть | російська |
| шкòпити «скопити» | сербохорватська |
| скòпац «скопець; кастрований баран» | сербохорватська |
| škopit' «скопити» | словацька |
| skópiti «скопити» | словенська |
| скопити «оскопити» | старослов’янська |
| скопьць ««скопець» | старослов’янська |
| skopec «тс.» | чеська |
смолоски́п «факел»
складне утворення з основ слів смола́ і [ски́п(к)а], скі́па «тріска» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
смолоски́па
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| смола́ | ? |
| ски́п(к)а | ? |
| скі́па «тріска» | ? |
ши́фер «покрівельний матеріал»
запозичення з німецької мови;
н. Schiefer «сланець; шифер; скабка; скалка, уламок» споріднене з двн. skivaro «розі- рвані скелі, розколені дрова», сангл. scifre «тс.», англ. shiver «скалка або уламок від каменя; шифер, ґонт; відходи конопель», пгерм. *skifran (‹ *skē˘ip-), псл. *skěpati, укр. скіпа́ти, скі́па;
р. болг. ши́фер, бр. шы́фер, п. szyfer;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| shiver «скалка або уламок від каменя; шифер, ґонт; відходи конопель» | англійська |
| шы́фер | білоруська |
| ши́фер | болгарська |
| skivaro «розі- рвані скелі, розколені дрова» | давньоверхньонімецька |
| Schiefer «сланець; шифер; скабка; скалка, уламок» | німецька |
| *skē˘ip- | польська |
| szyfer | польська |
| *skifran (‹ *skē˘ip-) | прагерманська |
| *skěpati | праслов’янська |
| ши́фер | російська |
| scifre «тс.» | середньоанглійська |
| скіпа́ти | українська |
| скі́па | українська |
шифо́н «тонка м’яка бавовняна або шовкова тканина»
лат. cippus «загострена паля; загострена колона» зіставляється з псл. *skěpati, укр. скіпа́ти, скі́па;
фр. chiffоn «ганчірка, клапоть; шифон» утворене від chiffe «ряднина, ганчірка», яке вважається словом германського походження, пор. свн. kipf(e) «рогалик; планка на бортах воза» (нвн. Kipf «рогалик»), запозичене з латинської мови;
запозичення з французької мови;
р. шифо́н, бр. шыфо́н, п. szyfon, ч. šifón, chiffon, слц. слн. šifón, схв. шифон;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шыфо́н | білоруська |
| cippus «загострена паля; загострена колона» | латинська |
| Kipf «рогалик» | нововерхньонімецька |
| szyfon | польська |
| *skěpati | праслов’янська |
| шифо́н | російська |
| шифон | сербохорватська |
| kipf(e) «рогалик; планка на бортах воза» (нвн. Kipf «рогалик») | середньоверхньнімецька |
| šifón | словацька |
| šifón | словенська |
| скіпа́ти | українська |
| скі́па | українська |
| chiffоn «ганчірка, клапоть; шифон» | французька |
| chiffe «ряднина, ганчірка» | французька |
| šifón | чеська |
| chiffon | чеська |
шки́па «скіпка, розколене поліно»
фонетичний варіант слова скі́па (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
шкепи
«скіпки»
шки́п'яр
«щепій»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скі́па | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України