СКУЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ску́ка

псл. skuka (‹*skouka), пов’язане з skučiti «скавучати», kučiti «кричати»;
пор. ч. skučeti «вити, скавучати», слц. skučat’, слн. [skúčati] «тс.»;
може бути зіставлене, далі, з псл. skuliti «скавучати», ščemiti «щеміти», sčuka (‹*skeuka) «щука»;
р. ску́ка, болг. ску́чен «скучний» (з рос.), схв. ску́чити «тіснити, ставити у скрутне становище»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

наску́чити «надокучити»
приску́чити «трохи надокучити»
скуча́ти
ску́чни́й
скучнува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ску́чен «скучний»рос.) болгарська
skuka (‹*skouka) праслов’янська
skučiti «скавучати» праслов’янська
kučiti «кричати» праслов’янська
*skouka праслов’янська
skuliti «скавучати» праслов’янська
ščemiti «щеміти» праслов’янська
sčuka праслов’янська
*skeuka праслов’янська
ску́ка російська
ску́чити «тіснити, ставити у скрутне становище» сербохорватська
skučat' словацька
skúčati «тс.» словенська
skučeti «вити, скавучати» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України