СКУТ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. skutъ «ганчірка, клапоть, лата, шматок сукна, кайма»;

споріднене з лит. skiáutė «ганчірка, клапоть; лата», skiáutis «клапоть тканини», skùtas «ганчірка; лата; клапоть; [торочки]», пов’язаними з skùsti «брити, скребти, смикати, стригти; знімати луску (риби)», можливо, також з гот. skaut(s) «край, пола (одягу), кайма», дісл. skauti «чотирикутний клапоть тканини», норв. skaut «жіноча хустка», що зводяться до іє. *skeu-(t)- «різати, стригти; відділяти, розпорювати»;

менш переконливе пояснення як давнього запозичення з германських мов (Фасмер ІІІ 663; Skok III 275; Uhlenbeck AfSlPh 15, 491; Kiparsky GLG 221; Torp 468; Falk–Torp 989; Stender-Petersen 394–395);

р. [ску́ты] «сукняні зимові онучі», др. скутъ «шматок тканини, верхній одяг; пола», нл. заст. skut (sskut) «клапоть», болг. скут «поділ (одягу)», м. скут «пола (одягу)», схв. ску̑т «поділ, шлейф, пола», стсл. скутъ «(верхній) одяг»;

очевидно, пов’язане з ку́тати «старанно загортати», [ку́тка] «хлів» (пор. схв. ску̀тати) «сховати»;

р. [скут] «схованка»;

псл. [xusta] розглядається як праслов’янський діалектизм, властивий насамперед польському ареалу, при цьому xusta ‹ *xut-ta, де *xut- пов’язується з xytiti/xvatati, а «тканина» тлумачиться як «здобич» (ЭССЯ 8, 117–118; Kawczyński AfSlPh 11, 609–610, проти Фасмер IV 286);

припускається також запозичення в українську мову з румунської;

рум. fústă «спідниця», як і алб. fustë «тс.», походить від нгр. φου̃στα «спідниця», φουστάνι «довга сукня» (› тур. fistan «вид одягу»), яке через іт. fustagno «бумазея» зводиться до слат. fustanum «тс.», що його виводять від ар. Fostât – старої назви Каїра;

тоді у російській, білоруській та в західно-слов’янських мовах – з української, у південнослов’янських – безпосередньо з румунської або грецької;

неприйнятні пов’язання укр. ху́ста з псл. хǫsa, від якого походять п. ст. chąsa «грабування», р. хуса «тс.» (Brückner PF 6, 16; KZ 42, 348; Bern. I 400), з р. скут «онуча» (Brückner KZ 51, 238; AfSlPh 42, 143, 186);

р. [ху́ста, ху́стка], бр. ху́ста, ху́стка, п. chusta, chustka, ст. chusta «хустка; одяг; білизна», слц. [chust, chustka], болг. фу́ста «спідниця», схв. [фу̀штан] «сарафан; бумазея»;