СКУПУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
скупи́й
псл. *skǫpъ-jь «скупий, жадібний», очевидно, пов’язане з skoma «оскома», ščemiti (‹*skemiti) «щеміти, защемити»;
р. скупо́й, бр. скупы́, др. скупыи, п. skąpy, ч. skoupó, ст. skúpó, слц. skúpy, вл. skupy «скупий», полаб. skǫpĕ, болг. скъп «дорогий», м. скап «тс.», схв. ску̑п «цінний; (заст.) скупий», слн. skóp «скупий», стсл. скѫпъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
во́скупо
«мало»
о́скупно
«тс.; скупо»
о́скупо
по́скупий
«скупуватий»
по́скупо
«скупо О; занадто скупо, бідно Нед»
скуп'я́га
скуп'я́р
«тс.»
скупа́вий
«скупий»
скупа́к
«скнара»
скупа́р
скупа́рити
скупари́ще
«скупердяй»
скупе́зний
«дуже скупий»
скупе́лний
«тс.»
скупе́нда
скупе́ндра
скупендя́к
ску́пер
скупе́ра
скупердя́
скупердя́га
скупердя́й
скупердя́ка
скупе́ць
скупи́ндра
скупи́ндя
скупи́ти
«скупитися»
скупи́тися
скупи́ця
(жін. р.)
скупі́й
скупі́ти
скупля́к
скупни́цє
(жін. р.)
скупо́ша
скуптя́чка
(жін. р.)
скупува́ти
скупува́тий
скупу́ля
(жін. р.)
скупу́н
скупу́чий
ску́пчий
«дорогий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скупы́ | білоруська |
| скъп «дорогий» | болгарська |
| skupy «скупий» | верхньолужицька |
| скупыи | давньоруська |
| скап «тс.» | македонська |
| skǫpĕ | полабська |
| skąpy | польська |
| *skǫpъ-jь «скупий, жадібний» | праслов’янська |
| skoma «оскома» | праслов’янська |
| *skemiti | праслов’янська |
| скупо́й | російська |
| ску̑п «цінний; (заст.) скупий» | сербохорватська |
| skúpy | словацька |
| skóp «скупий» | словенська |
| скѫпъ «тс.» | старослов’янська |
| skoupý | чеська |
| skúpý | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України