СКУДЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

скуде́ль «глина; глиняна посудина» (заст.)

запозичено в давньоруську мову зі старослов’янської;
стсл. скѫдълъ «гончарна глина; черепиця; гончарні вироби», скѫдьлъ, скѫдѣлъ, скѣдъль, скѫдьль, скѫдѣль «тс.», як і слн. [škandêla] «миска», [škodêla, skodela], схв. зде̏ла «тс.», походить від лат. scutella «миска», пов’язаного з scutum «щит», можливо, спорідненим з псл. ščitъ, укр. щит, причому лат. scutella зазнало контамінації з лат. scandula (scindula) «дранка, дошка», пов’язаним з scindo «роздираю», спорідненим з псл. cěditi, укр. ціди́ти;
р. заст. скуде́ль, бр. заст. скудзе́ль, др. скудьлъ (скудѣлъ) «черепиця; глиняна посудина», скудьль (скудель, скудѣль) «черепок; глиняна посудина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

скуде́льник «гончар» (заст.)
скуде́льниця «у старовину -- велика яма, в якій ховали померлих від епідемій, голоду та ін.; кладовище для масових поховань»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скудзе́ль білоруська
скудьлъ «черепиця; глиняна посудина» (скудѣлъ) давньоруська
скудьль «черепок; глиняна посудина» (скудель, скудѣль) давньоруська
скудель давньоруська
скудѣль давньоруська
scutella «миска» латинська
scutum «щит» латинська
scutella латинська
scandula «дранка, дошка» (scindula) латинська
scindo «роздираю» латинська
scindula латинська
скѫдьлъ праслов’янська
скѫдѣлъ праслов’янська
скѣдъль праслов’янська
скѫдьль праслов’янська
скѫдѣль «тс.» праслов’янська
ščitъ праслов’янська
cěditi праслов’янська
скуде́ль російська
зде̏ла «тс.» сербохорватська
škandêla «миска» словенська
škodêla словенська
skodela словенська
скѫдълъ «гончарна глина; черепиця; гончарні вироби» старослов’янська
щит українська
ціди́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України