СКУДЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
скуде́ль «глина; глиняна посудина» (заст.)
запозичено в давньоруську мову зі старослов’янської;
стсл. скѫдълъ «гончарна глина; черепиця; гончарні вироби», скѫдьлъ, скѫдѣлъ, скѣдъль, скѫдьль, скѫдѣль «тс.», як і слн. [škandêla] «миска», [škodêla, skodela], схв. зде̏ла «тс.», походить від лат. scutella «миска», пов’язаного з scutum «щит», можливо, спорідненим з псл. ščitъ, укр. щит, причому лат. scutella зазнало контамінації з лат. scandula (scindula) «дранка, дошка», пов’язаним з scindo «роздираю», спорідненим з псл. cěditi, укр. ціди́ти;
р. заст. скуде́ль, бр. заст. скудзе́ль, др. скудьлъ (скудѣлъ) «черепиця; глиняна посудина», скудьль (скудель, скудѣль) «черепок; глиняна посудина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скуде́льник
«гончар»
(заст.)
скуде́льниця
«у старовину -- велика яма, в якій ховали померлих від епідемій, голоду та ін.; кладовище для масових поховань»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
скудзе́ль | білоруська |
скудьлъ «черепиця; глиняна посудина» (скудѣлъ) | давньоруська |
скудьль «черепок; глиняна посудина» (скудель, скудѣль) | давньоруська |
скудель | давньоруська |
скудѣль | давньоруська |
scutella «миска» | латинська |
scutum «щит» | латинська |
scutella | латинська |
scandula «дранка, дошка» (scindula) | латинська |
scindo «роздираю» | латинська |
scindula | латинська |
скѫдьлъ | праслов’янська |
скѫдѣлъ | праслов’янська |
скѣдъль | праслов’янська |
скѫдьль | праслов’янська |
скѫдѣль «тс.» | праслов’янська |
ščitъ | праслов’янська |
cěditi | праслов’янська |
скуде́ль | російська |
зде̏ла «тс.» | сербохорватська |
škandêla «миска» | словенська |
škodêla | словенська |
skodela | словенська |
скѫдълъ «гончарна глина; черепиця; гончарні вироби» | старослов’янська |
щит | українська |
ціди́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України