СКРЮЧИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
крюк «гак; крутій; знак старого нотного письма»
запозичення з давньоісландської мови;
дісл. krókr «гак» споріднене з дангл. crycc «милиця», англ. cruth, дат. krykke, шв. krycka, снідерл. crucke, днн. krukka, двн. krucka, нвн. Krücke «тс.»;
припущення про нідерландське посередництво (Karłowicz SWO 315), як і пов’язання з англ. crook «гак, крюк» (Matzenauer 221), недостатньо обґрунтоване;
р. крюк «гак; косарське знаряддя у вигляді граблів; зайва відстань; (мн.) знаки старого нотного письма», ст. крюкъ «гак» (1327–1328), бр. крук «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
крук
«гак»
кручо́к
крюка́дло
«великий крюк»
крючо́к
«тс.»
крю́ччя
«вид узору на великодній писанці»
скрю́чити
скрю́читися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cruth | англійська |
| crook «гак, крюк» | англійська |
| крук «тс.» | білоруська |
| crycc «милиця» | давньоанглійська |
| krucka | давньоверхньонімецька |
| krókr «гак» | давньоісландська |
| krukka | давньонижньонімецька |
| krykke | датська |
| Krücke «тс.» | нововерхньонімецька |
| крюк «гак; косарське знаряддя у вигляді граблів; зайва відстань; (мн.) знаки старого нотного письма» | російська |
| crucke | середньонідерландська |
| krycka | шведська |
| крюкъ «гак» (1327--1328) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України