СКРИПКАМ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. skrіpъ, skripati;

лтс. skripstêt «хрустіти, скрипіти, гуркотіти», kripš(ķ)êt «тс.», лит. krìpšterėti «тихо прошарудіти», можливо, також двн. днн. scrīan «кричати», screi «крик» (нвн. Schrеi «тс.», schreien «кричати»);

іє. *(s)krei-/(s)kerei- «шум, крик» (звуконаслідувального характеру), до якого зводиться також псл. krikъ, укр. крик;

пов’язується також з іє. *(s)ker-/(s)krē- «різати» (Schuster-Šewc 701, 1449; Варбот Этимология 1981, 16–21; Skok III 403; Zupitza GG 126);

р. скрип, бр. скрып, др. скрипание «скрипіння, скрип», п. skrzyp, ч. skřípati, слц. škripat’ (škripiet’), вл. křipać, нл. škripaś, болг. скри́пвам «поскрипую», м. чкрипи, скрипи, схв. шкри̏па «скрип, шелестіння», слн. škríp;

не зовсім ясне;

пов’язується (Трубачев Рем. терминол. 135; Machek ESJČ 550; Schuster-Šewc 701) із звуконаслідувальною основою скрип;

більш природним здається розвиток значень від «розщіп, щось розколене» через «диби для ніг, рук», «диба як знаряддя для підіймання, підйомний блок, блок у ткацькому верстаті»;

у зв’язку з цим словесне гніздо виводиться й від іє. *sker- «різати, колоти»;

твердження про закарпатсько-південнослов’янский ареал відповідних назв (Дзендзелівський St. sl. 13, 224) позбавлене підстав;

п. ст. skrzypiec (знаряддя тортур), skrypiec «тс.», ч. skřipec «пристрій для затискування; прищепка; капкан, блок у ткацькому верстаті; (іст.) диба (знаряддя тортур)», skřipnouti «стиснути, затиснути», oskřipec «затискач для освітлювальної скіпки», слц. škripec «диба; блок у ткацькому верстаті», вл. skřipk «підйомний блок», křipa «система підйомних блоків», křip «блок у ткацькому верстаті», болг. скрипе́ц «підйомний блок», [скрип] «блок у ткацькому верстаті», скрипци́ «блоки у ткацькому верстаті», [шкрипълци́] «тс.», м. скрипец «підйомний блок», скрипка «тс.», схв. шкри̑п «палка із розщепом для ловіння птахів, змій», шкрипка «блок у ткацькому верстаті», шкри́пац (мн. шкрипци) «тс.», слн. škrípec «блок», škrípčevje «блоки; диба»;