СКРИПАЧЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

скрип

псл. skrіpъ, skripati;
лтс. skripstêt «хрустіти, скрипіти, гуркотіти», kripš(ķ)êt «тс.», лит. krìpšterėti «тихо прошарудіти», можливо, також двн. днн. scrīan «кричати», screi «крик» (нвн. Schrеi «тс.», schreien «кричати»);
іє. *(s)krei-/(s)kerei- «шум, крик» (звуконаслідувального характеру), до якого зводиться також псл. krikъ, укр. крик;
пов’язується також з іє. *(s)ker-/(s)krē- «різати» (Schuster-Šewc 701, 1449; Варбот Этимология 1981, 16–21; Skok III 403; Zupitza GG 126);
р. скрип, бр. скрып, др. скрипание «скрипіння, скрип», п. skrzyp, ч. skřípati, слц. škripat’ (škripiet’), вл. křipać, нл. škripaś, болг. скри́пвам «поскрипую», м. чкрипи, скрипи, схв. шкри̏па «скрип, шелестіння», слн. škríp;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́скрип
поскри́пувати
скрип (виг.)
скри́павка «тріскачка, торохкало»
скрипа́к «скрипаль»
скрипа́ль
скрипа́р
скри́пати
скрипа́ч
скрипи́ця «скрипка»
скрипи́чний
скри́піт «скрип»
скрипі́ти
скрипі́чник
скри́пка
скрипли́вий
скри́пник «тс.»
скри́пнути
скри́полинє «терликання, цигикання»
скрипоті́ти
скрипу́га «все тріскотливе, незграбне»
скрипу́н «кусач Lamia F.; Saperda F.» (ент.)
скрипу́нь «тс.»
скрипу́ха
скрипу́чий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скрып білоруська
скри́пвам «поскрипую» болгарська
křipać верхньолужицька
scrīan «кричати» давньоверхньонімецька
screi «крик» (нвн. Schrеi «тс.», schreien «кричати») давньоверхньонімецька
screi давньоверхньонімецька
scrīan «кричати» давньонижньонімецька
скрипание «скрипіння, скрип» давньоруська
*(s)krei-/(s)kerei- «шум, крик» (звуконаслідувального характеру) індоєвропейська
*(s)ker-/(s)krē- «різати» індоєвропейська
skripstêt «хрустіти, скрипіти, гуркотіти» латиська
kripš(ķ)êt «тс.» латиська
krìpšterėti «тихо прошарудіти» литовська
чкрипи македонська
скрипи македонська
škripaś нижньолужицька
Schrеi нововерхньонімецька
schreien нововерхньонімецька
skrzyp польська
skrіpъ праслов’янська
skripati праслов’янська
krikъ праслов’янська
скрип російська
шкри̏па «скрип, шелестіння» сербохорватська
škripat' (škripiet’) словацька
škripiet' словацька
škríp словенська
крик українська
skřípati чеська

скрип «гриб хрящ гіркий, Lactarius (Agaricus) piperatus Fr. ex Scop.» (бот.)

похідні утворення від скрипі́ти;
назви зумовлені, очевидно, хрусткістю деяких з цих грибів, коли їх їдять;
р. [скрипи́ца] «гриб-зонтик великий, Lepiota procera Quél.», [скрыпи́ца] «тс.», п. skrzypel «колчак, Hydnum»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

скрип бі́лий «колчак жовтий, Hydnum repandum Fr.»
скрипа́й «тс.»
скрипак (вид грибів)
скрипе́й «хрящ-молочник оливково-чорний, Lactarius necator (Fr.) Karst.»
скрипі́ль «вид отруйних грибів»
скрипу́х «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
skrzypel «колчак, Hydnum» польська
скрипи́ца «гриб-зонтик великий, Lepiota procera Quél.» російська
скрыпи́ца «тс.» російська
скрипі́ти українська

скрип «деркач, Crex pratensis Bechst.» (орн.)

похідні утворення від скрипі́ти;
назви зумовлені характером крику деркача, відображеного і в інших його назвах (деркач, тирчак, хрушель, хрящ);
Фонетичні та словотвірні варіанти

скрипак
скріпак «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скрипі́ти українська

три́тко «деркач, Crex pratensis Bechst.» (орн.)

очевидно, звуконаслідувальне утворення, яке мотивується голосом птаха, що являє собою скрипучий крик «крек-креккрек-крек» (Птицы СССР 209);
пор. синонімічні назви деркач, [дерчак, скрип, скрипак] та ін;
думка про походження назви тришко від власного імені Три́фон (Булаховський Вибр. пр. ІІІ 214) викликає сумнів;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тришко «тс.» (можливо, помилкове написання замість тритко)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дерчак українська
скрип українська
скрипак українська
тришко українська
Три́фон українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України