СКРИНЬКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
скри́ня «ящик з кришкою; [зруб у криниці; кріплення віконної або дверної коробки Ник]»
псл. skrinъ, skrina, skrinja;
загальноприйнятого пояснення не має;
вважається запозиченням з латинської і (у східнослов’янські мови через польську) із середньоверхньонімецької мов;
свн. scrīni (›нвн. Schrein) «шафа» виводиться від лат. scrīnium «кругла коробка для паперів», яке зіставляється з лит. kreĩvos «кривий», псл. krivъ, укр. криви́й;
розглядається також (Brückner 498; Schuster-Šewc 700–701) як успадковане слов’янське утворення, пов’язане з krina «миска, ринка», krinicja «криниця»;
р. [скрин] «скриня», [скриня], бр. скры́ня, п. skrzynia «тс.», ч. skříň «шафа», слц. skriňa «тс.», вл. křinja «скриня», нл. kśinja «тс.», болг. скрин «шафа», схв. скри̏ња «скриня», слн. skrínja «тс.», стсл. скрина «ковчег», скрина «тс.», скриница «тс.; скринька, шкатулка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пере́скринок
«перегородка Куз, О; шухляда О»
пі́дскринок
«ящик для борошна грубого помелу у млині»
при́скри́нок
«невеликий відділ для дрібних речей у скрині»
прискри́ньок
«тс.»
скри́нка
«віконна або дверна коробка; зарубинка в дереві; пастка на куниць, тхорів»
скри́нька
скриньчи́на
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
скры́ня | білоруська |
скрин «шафа» | болгарська |
křinja «скриня» | верхньолужицька |
scrīnium «кругла коробка для паперів» | латинська |
kreĩvos «кривий» | литовська |
kśinja «тс.» | нижньолужицька |
Schrein | нововерхньонімецька |
skrzynia «тс.» | польська |
skrinъ | праслов’янська |
skrina | праслов’янська |
skrinja | праслов’янська |
krivъ | праслов’янська |
krina «миска, ринка» | праслов’янська |
krinicja «криниця» | праслов’янська |
скрин «скриня» | російська |
скриня | російська |
скри̏ња «скриня» | сербохорватська |
scrīni «шафа» (›нвн. Schrein) | середньоверхньнімецька |
skriňa «тс.» | словацька |
skrínja «тс.» | словенська |
скринѩ «ковчег» | старослов’янська |
скрина «тс.» | старослов’янська |
скриница «тс.; скринька, шкатулка» | старослов’янська |
криви́й | українська |
skříň «шафа» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України