СКРЕГОТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

далі зіставляється з *sk^ъr̥gа «скарга»;

звуконаслідувальне утворення, паралельне до скрекота́ти, гр. ϰριγή «скрегіт зубів»;

псл. *sk^ъr̥žьtati, skregъtati;

р. скрежета́ть, [скрегота́ть], скре́жет, бр. скры́гаць, скрыгата́ць, скро́гат «скрегіт», др. скрегътати, скрьжьтати, скрьжьтъ, скрежьть, п. zgrzytać, zgrzyt, ст. skrzytać, zkrzyt, ч. skřehotati «квакати, каркати», skřehot «квакання, каркання», слц. škrehotat’ «каркати», болг. скъ́рцам «скриплю», схв. шкргу́тати «скрипіти», шкр̏гӯт «скрегіт», слн. skŕgati «щебетати», skrgútati «тріщати», škrgеtáti «дзвеніти», стсл. скрьжьтати, скрьжьтъ;

запозичення з західнослов’янських мов;

п. krogulec, ч. krahujec, [krahuj, krahulec], слн. krahulec «тс.», вл. kraholc «яструб», škraholc «тс.», нл. ст. krogul «яструб перепелятник», як і болг. [крагу́й] «яструб», м. крагуј «сип білоголовий», схв. крагyj] «тс.; яструб перепелятник», [крагуѣ] «тс.», слн. krágulj «яструб перепелятник», цсл. крагоуилъ, крагоуи «тс.», походять від псл. *korgujь, *kargujь, запозиченого з тюркських мов (пор. кар.къыргъый «яструб», уйг. курғуй «тс.; яструб перепелятник»);

далі зводиться до ав. kahrkāsa- «шуліка», перс. herqes «тс.»;

пов’язання (як звуконаслідувального утворення) з псл. *(s)kreg-, *(s)krog-, звідки й скрегота́ти (Brückner 268; Младенов 254), непереконливе;

р. бр. [караго́ль] «яструб перепелятник»;

псл. *skrek-;

звуконаслідувальне утворення, паралельне скрегота́ти, кря́кати;

п. skrzeczeć, skrzek, ч. skřekati, skřek, слц. skrekotat’, škrek(ot), вл. škrěčeć «верещати, пронизливо кричати», škrěk «виск», нл. skrjakaś «каркати, тріщати», škřakotaś «тс.»;

звуконаслідувальне утворення, споріднене зі скрегота́ти;

до форманта -л- пор. киги́кати – скигли́ти (про чайок, сов, пугачів);