СКОЇТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́ї́ти «робити щось недобре; виробляти, чинити»
очевидно, псл. kojiti «чинити, виробляти», пов’язане чергування голосних з činъ «дія, вчинок»;
зв’язок з псл. kojiti «заспокоювати, вгамовувати», укр. [ко́їти], п. koić «тс.», ч. kojiti «тс.; годувати груддю» (ЭССЯ 10, 113) можливий;
п. [koić się] «вестися, провадитися, складатися; везти, щастити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нако́ї́ти
«зробити, заподіяти щонебудь (переважно погане, варте осуду)»
ско́ї́ти
«зробити що-небудь (переважно погане); учинити»
ско́їтися
«відбутися; трапитися; виникнути»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| koić «тс.» | польська |
| koić się «вестися, провадитися, складатися; везти, щастити» | польська |
| kojiti «чинити, виробляти» | праслов’янська |
| činъ «дія, вчинок» | праслов’янська |
| kojiti «заспокоювати, вгамовувати» | праслов’янська |
| ко́їти | українська |
| kojiti «тс.; годувати груддю» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України