СКОРУХ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. oskoruša, oskorša, утворене з основ os- (тієї самої, що і в оси́ка, осокі́р) і kor- «кора»;

безпосередньо пов’язане з осокі́р;

спільна мотивація обох назв полягає, очевидно, в плямистості кори обох дерев;

пов’язання п. skorusza зі skory «скорий» (Brückner 495) позбавлене підстав;

п. [skoruch, skorusza, skoruszyna, skoruszniak], ч. oskeruše, [oškeruše, oskoruše, oškoruše], слц. oskorušа, [skorúch, skorušа, oskerušа, oškerušа, oškorušа], болг. ско́руша, [о́скруша], м. скоруша, [скорша], оскруша, оскоруша, схв. ска̏руша, а̏скоруша, о̏скоруша, слн. skórš, [skóriš], oskóruš;

очевидно, результат контамінації форм круши́на́, [крух, круха] і под. «тс.» з фонетично близькими формами [скорушина] «горобина», [скору́х, скору́ха] «тс.»;