СКОРСИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́рса «полоз саней»
очевидно, псл. *kъr̥sa ‹ іє. *kъr̥k ̑-, kъr̥za ‹ іє. *kъr̥ĝ-, віддалено споріднене з р. корёжить «вигинати, коробити», укр. ко́рчі;
п. [korsa] «вигин полоза», [korza, kors, korso] «тс.» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
корс
«вигин полоза»
ко́рсника
«місце в санях, де вставляється дишель»
на́корсник
«зв’язка для корс»
скорс
«загнутий кінець полоза; відрубок для виготовлення люльки»
ско́рсина
«частина дерева для виготовлення полоза»
ско́рця
«загнутий кінець полоза»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥k ̑- | індоєвропейська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥za | індоєвропейська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥ĝ- | індоєвропейська |
| korsa «вигин полоза» | польська |
| korza «тс.» (з укр.) | польська |
| kors «тс.» (з укр.) | польська |
| korso «тс.» (з укр.) | польська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥sa | праслов’янська |
| корёжить «вигинати, коробити» | російська |
| ко́рчі | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України