СКОРПІОНАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
скорпіо́н
через церковно-слов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову, а пізніше через посередництво німецької (н. Skorpión) і латинської (лат. scorpio, -onis) у східнослов’янські з грецької;
гр. σϰορπίος «скорпіон» вважається запозиченням з якоїсь середземноморської індоєвропейської мови, спорідненим з дангл. sceorfan «здряпувати», sceorpan «дряпати», двн. scarbōn «скребти, розривати», лтс. škÌērpêt «різати дерн»;
р. скорпио́н, заст. ско́рпий, бр. скарпіён, др. скоропий, скоропия, скоръпий, скоръпия, п. вл. skorpion, ч. слц. škorpión, болг. скорпио́н, м. скорпиjа, схв. ска̏рпиjа, слн. škorpijón, стсл. скоръпии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ско́рпій
шкорпіо́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скарпіён | білоруська |
| скорпио́н | болгарська |
| skorpion | верхньолужицька |
| σϰορπίος «скорпіон» | грецька |
| sceorfan «здряпувати» | давньоанглійська |
| sceorpan «дряпати» | давньоанглійська |
| scarbōn «скребти, розривати» | давньоверхньонімецька |
| скоропий | давньоруська |
| скоропия | давньоруська |
| скоръпий | давньоруська |
| скоръпия | давньоруська |
| scorpio | латинська |
| -onis | латинська |
| škērpêt «різати дерн» | латиська |
| скорпиjа | македонська |
| Skorpión | німецька |
| skorpion | польська |
| скорпио́н | російська |
| ско́рпий | російська |
| скòрпиjа | сербохорватська |
| škorpión | словацька |
| škorpijón | словенська |
| скоръпии | старослов’янська |
| škorpión | чеська |
скарпіо́н «морська неїстівна колюча риба» (іхт.)
очевидно, пов’язане зі скорпіо́н (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скорпіо́н | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України