СКОРОМНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

ско́ром «м’ясна і молочна їжа, заборонена церквою в пісні дні»

псл. *skormъ «жир», очевидно, пов’язане з *kъr̥mъ «корм»;
можливо, споріднене з гр. ϰορέννῡμι «нагодовую», лит. šérti «годувати (худобу)» (з паралелізмом кореневих k/k῀);
пов’язується далі (Петлева Этимология 1974, 16–20) з іє. *(s)ker- «різати» як давнє позначення того, що зрізується, здирається, у т. ч. тваринного жиру;
р. скоро́мный, скоро́мить, бр. ско́рам «скором», скаро́мны, др. скоромъ, п. skrom «жир дичини», схв. скра̏ма «плівка, пінка», [skrа̑ma] «жир на юшці», р.-цсл. скрамъ «жир»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безскоро́мник «той, хто додержується посту»
оскоро́ма «скором»
скорі́вний «скоромний»
ско́рома
скороме́ц
скоро́мина «тс.»
скоро́мити(ся)
скоро́мний
скоро́мник «той, хто вживає скоромну їжу в пісні дні»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ско́рам «скором» білоруська
скаро́мны білоруська
ϰορέννῡμι «нагодовую» грецька
скоромъ давньоруська
*(s)ker- «різати» індоєвропейська
šérti «годувати (худобу)» (з паралелізмом кореневих k/k῀) литовська
skrom «жир дичини» польська
*skormъ «жир» праслов’янська
скоро́мный російська
скоро́мить російська
скрамъ «жир» русько-церковнослов’янська
скра̏ма «плівка, пінка» сербохорватська
skrа̑ma «жир на юшці» сербохорватська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥mъ «корм» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України