СКОРНЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
скорня́ти «розбудити; зігнати»
очевидно, пов’язане з [корня́ти] «колоти, бити, підганяти; будити»;
менш переконливе виведення (Scheludko 142) від рум. scorní «вигадувати; виганяти», яке, в свою чергу, зводиться до болг. скърня́ «каструю», укр. [скорня́ти] (DLRM 750);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
скърня́ «каструю» | болгарська |
scorní «вигадувати; виганяти» | румунська |
корня́ти «колоти, бити, підганяти; будити» | українська |
скорня́ти | українська |
порня́ла «трава на пасовищі для дійних овець; пасіння овець після вечірнього доїння Нед»
запозичення з румунської і молдавської мов;
рум. молд. porneálă «відхід, вирядження (у дорогу), від’їзд; місце на пасовищі, призначене для дійних овець» пов’язане з дієсловом porní «приводити в рух; виряджати, посилати; спонукати; рушати; відходити, прямувати», яке виводиться від цсл. поринѫти «штовхати, гнати; спонукати», похідного від ринѫти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
корня́ла
корня́ти
пурня́ло
«нічне пасіння овець»
пурня́ти
«пасти овець вночі»
скорня́ла
«тс.»
скорня́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
porneálă «відхід, вирядження (у дорогу), від’їзд; місце на пасовищі, призначене для дійних овець» | молдавська |
porneálă «відхід, вирядження (у дорогу), від’їзд; місце на пасовищі, призначене для дійних овець» | румунська |
porní «приводити в рух; виряджати, посилати; спонукати; рушати; відходити, прямувати» | румунська |
поринѫти «штовхати, гнати; спонукати» | церковнослов’янська |
ринѫти «тс.» | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України