СКОПЦЕМ — ЕТИМОЛОГІЯ
скопе́ць «дійниця»
очевидно, через польське посередництво запозичено з давньоверхньонімецької мови;
двн. skaph «посудина (для рідини)» (нвн. Schaff «посудина; бочка»), до якого зводиться й укр. ша́фа, споріднене із снідерл. schap «чан», днн. skap «тс.»;
п. skopek «дерев’яна дійниця», [skop, skopiec], szkopek, [szkopiec] «тс.», ч. škopek «цебер», ст. škop, слц. škop «цебрик», škopес, škopík, škopоk «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скіпе́ць
шко́пок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| skaph «посудина (для рідини)» (нвн. Schaff «посудина; бочка») | давньоверхньонімецька |
| skap «тс.» | давньонижньонімецька |
| Schaff | нововерхньонімецька |
| skopek «дерев’яна дійниця» | польська |
| skop | польська |
| skopiec | польська |
| szkopek | польська |
| szkopiec «тс.» | польська |
| schap «чан» | середньонідерландська |
| škop «цебрик»«тс.» | словацька |
| škopес «цебрик»«тс.» | словацька |
| škopík «цебрик»«тс.» | словацька |
| škopоk «цебрик»«тс.» | словацька |
| ша́фа | українська |
| škopek «цебер» | чеська |
| škop | чеська |
скопи́ти «холостити, каструвати»
псл. skopiti «холостити, каструвати», skopьcь «скопець», skopъ «кастрований баран», пов’язані чергуванням голосних з *sčepiti «щепити»;
р. скопи́ть, бр. скапе́ц «скопець», др. скопитися «оскопитися», скопьць «скопець», п. skopić «скопити», skop «кастрований баран», ч. skopec «тс.», слц. škopit’ «скопити», вл. нл. skop «баран», полаб. st’üp «тс.», болг. скопя́(вам) «скоплю», м. скопи «скопить», схв. шка̏пити «скопити», ска̏пац «скопець; кастрований баран», слн. skópiti «скопити», стсл. скопити «оскопити», скопьць ««скопець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скіп
«кастрований баран»
скоп
«тс.; баран Нед»
скопе́ць
«кастрат; [баран Нед, кастрований баран]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скапе́ц «скопець» | білоруська |
| скопя́(вам) «скоплю» (вам) | болгарська |
| skop «баран» | верхньолужицька |
| скопитися «оскопитися» | давньоруська |
| скопьць «скопець» | давньоруська |
| скопи «скопить» | македонська |
| skop «баран» | нижньолужицька |
| st'üp «тс.» | полабська |
| skopić «скопити»«кастрований баран» | польська |
| skop «скопити»«кастрований баран» | польська |
| skopiti «холостити, каструвати» | праслов’янська |
| skopьcь «скопець» | праслов’янська |
| skopъ «кастрований баран» | праслов’янська |
| *sčepiti «щепити» | праслов’янська |
| скопи́ть | російська |
| шкòпити «скопити» | сербохорватська |
| скòпац «скопець; кастрований баран» | сербохорватська |
| škopit' «скопити» | словацька |
| skópiti «скопити» | словенська |
| скопити «оскопити» | старослов’янська |
| скопьць ««скопець» | старослов’янська |
| skopec «тс.» | чеська |
копа́ти
псл. kopati, пов’язане з skopiti «каструвати» (корінь з рухомим s);
споріднене з лит. kapóti «колоти, рубати», лтс. kapât «сікти, колоти», гр. κόπτω «ударяю, рубаю, колю», алб. kep «обтісую камені», а також гр. σκάπτω «рию, копаю», лат. scapulae «лопатки»;
р. копа́ть, бр. капа́ць, др. копати, п. вл. kopać, ч. kopati, слц. kopať, нл. kopaś, болг. копа́я, м. копа, схв. кòпати, слн. kopáti, стсл. копати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кіпе́ць
«горбок»
кіпни́на
«купка землі, нарита кротом»
копа́ка
«сапа»
копа́ли́ни
копа́льник
копа́льня
копа́ля
«копальниця»
копани́на
«марудне копання»
копани́ця
«вид заступа або мотики: (викривлене дерево, викопане з коренем для виготовлення полоза]»«полози саней»«невелике водоймище; криниця без зрубу»«рів; ковбаня з дощовою водою; дорога з ровами по боках»«копанка; котлован»«копальник»«землекоп; знаряддя для копання»«вид невеликого заступа або садового совка»«насипаний або викопаний межовий знак; [інструмент для довбання меду]»«копальня»«людина, яка повільно береться до роботи»«старанний»«який легко копати; пухкий; грузький»«пов’язаний з копанням; ямистий; покритий купами»«такий, що повільно але старанно працює»«виколоти»«зачепити чимсь гострим і вирвати»«рів з насипом; яма для добування нафти»«щось крадене і закопане; горб, оточений ущелинами Ж»«окоп; [єврейське кладовище]»«єврейське кладовище»«тс.»«солдат, що воює в окопах»«рослина, що потребує обкопування, підкопування»
(у виразі окіпна рослина )
копа́тися
«довго поратися; займатися клопітною роботою; возитися»
копа́чити
«копирсати, копати»
копну́ти
перекі́п
«перекопане місце»
переко́п
«тс.»
переко́пка
переко́пувальний
підкі́п
підко́п
підко́пистий
«підступний, лукавий»
підко́пувальний
підко́пувач
поко́пище
«поле, з якого зібрано картоплю»
проко́п
розко́п
ро́зкопи
«розкопки»
розко́пини
«тс.»
розко́пка
розко́пки
розко́пувальний
скіпе́ць
«ямка глибиною в одну лопату; ямка для позначення межі»
скопе́ць
«межовий знак»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kep «обтісую камені» | албанська |
| капа́ць | білоруська |
| копа́я | болгарська |
| kopać | верхньолужицька |
| κόπτω «ударяю, рубаю, колю» | грецька |
| σκάπτω «рию, копаю» | грецька |
| копати | давньоруська |
| scapulae «лопатки» | латинська |
| kapât «сікти, колоти» | латиська |
| kapóti «колоти, рубати» | литовська |
| копа | македонська |
| kopaś | нижньолужицька |
| kopać | польська |
| kopati | праслов’янська |
| копа́ть | російська |
| кòпати | сербохорватська |
| kopať | словацька |
| kopáti | словенська |
| копати | старослов’янська |
| kopati | чеська |
| skopiti «каструвати» (корінь з рухомим s) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України