СКОЙКА — ЕТИМОЛОГІЯ

ско́йка «стулка черепашки; черепашковий молюск, Unio Retz.» (зоол.)

псл. skolъka, skolьja, пов’язане з skala «скеля», *sčelь «щілина, розколина»;
в українську мову, можливо, перезапозичене з румунської (пор. рум. scóică (молд. ско́йкэ) «черепашка», яке, в свою чергу, виводиться зі слов’янських мов;
р. [ско́лька] «черепашка», др. сколия «черепашка зі слимаком», сколька «черепашка», п. skojka «молюск» (з укр. ?), болг. [ско́лка] «тс.», [ско́йка] «річкова мідія», схв. шко̑љка «черепашка», слн. [skо̑ljka] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ска́лка «беззубка, Anodonta Lam.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ско́лка «тс.» болгарська
сколия «черепашка зі слимаком» давньоруська
сколька «черепашка» давньоруська
ско́йкэ «черепашка» молдавська
skojka «молюск»укр. ?) польська
skolъka праслов’янська
skolьja праслов’янська
skala «скеля» праслов’янська
*sčelь «щілина, розколина» праслов’янська
ско́лька «черепашка» російська
scóică румунська
љка «черепашка» сербохорватська
skо̑ljka «тс.» словенська
ско́йка «річкова мідія» українська

шалюва́ти «обшивати шалівкою» (тех.)

запозичене (можливо, через польське посередництво) з німецької мови;
н. schalen (свн. schal «шкаралупа», двн. scala «тс.») «обшивати дошками» споріднене з дангл. scealu «шкаралупа», англ. shale «глинистий сланець», гот. skalja «цегла», а також з р. [скали́на] «кора», укр. скала́, цсл. сколька, укр. ско́йка «черепашка» (спорідненість з цими словами пояснюється тим, що з дощок для обшивки не знімалася кора);
припущення про зв’язок з іє. *k῀al- «крити» (Горяев 420) не має підстав;
р. шалева́ть «обшивати шалівкою», бр. шалява́ць, п. szalować, ч. šalovati, слц. šalovat’ «тс.», нл. šalowy «шкаралупчастий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

позашильо́вувати «забити шалівками у багатьох місцях»
шалі́вка «тонкі дошки, уживані на обшивку стін, покриття дахів; кожна з таких тонких дощок»
шальова́ннє «обрамлення вікон ша лівкою»
шальо́вка «тс.»
шальо́вки «шалівка; дошка» (мн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
shale «глинистий сланець» англійська
шалява́ць білоруська
skalja «цегла» готська
scealu «шкаралупа» давньоанглійська
scala «тс.» давньоверхньонімецька
*k῀al- «крити» індоєвропейська
šalowy «шкаралупчастий» нижньолужицька
schalen «обшивати дошками» (свн. schal «шкаралупа», двн. scala «тс.») німецька
szalować польська
скали́на «кора» російська
шалева́ть «обшивати шалівкою» російська
schal «шкаралупа» середньоверхньнімецька
šalovat' «тс.» словацька
скала́ українська
ско́йка «черепашка» (спорідненість з цими словами пояснюється тим, що з дощок для обшивки не знімалася кора) українська
сколька церковнослов’янська
šalovati чеська

ша́ля «садно (у коня)»

н. Schale (свн. schal, двн. scala) «шкірка; лушпайка, шкаралупа» споріднене із снідерл. scale, дангл. scealu «тс.», а також з гот. skalja «цеглина» і (поза германськими мовами) з укр. скала́, цсл. сколька, укр. ско́йка «черепашка»;
запозичення з німецької мови;
ч. діал. šál «біль у ногах (у коня)», слц. šial «вид яловичого м’яса»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
skalja «цеглина» (поза германськими мовами) готська
scealu «тс.» давньоанглійська
scala давньоверхньонімецька
Schale «шкірка; лушпайка, шкаралупа» (свн. schal, двн. scala) німецька
schal середньоверхньнімецька
scale середньонідерландська
šial «вид яловичого м’яса» словацька
скала́ українська
ско́йка «черепашка» українська
сколька церковнослов’янська
šál «біль у ногах (у коня)» (діал.) чеська

шела́к «смола молодих пагонів ряду тропічних рослин, з яких виготовляють лаки й фарби»

запозичення з голландської мови, очевидно, за німецьким посередництвом;
н. Schellaсk «шелак», гол. schéllak «тс.» є складним словом, утвореним з іменників schel «шкірка, лушпиння, шкаралупа», спорідненого з гот. skalja «цегла», двн. scala, н. Schale «стручок, шкаралупа», псл. skolъka, укр. ско́йка «стулка черепашки», і lak «лак»;
р. шелла́к, бр. шэла́к, п. szelak, ч. слц. šelak, болг. ше́ллак, схв. шелак, слн. šélak;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шэла́к білоруська
ше́ллак болгарська
schéllak «тс.» голландська
schel «шкірка, лушпиння, шкаралупа» голландська
lak «лак» голландська
skalja «цегла» готська
scala давньоверхньонімецька
Schellaсk «шелак» німецька
Schale «стручок, шкаралупа» німецька
szelak польська
skolъka праслов’янська
шелла́к російська
шелак сербохорватська
šelak словацька
šélak словенська
ско́йка «стулка черепашки» українська
šelak чеська

ше́львах «вартовий»

запозичене з німецької мови через посередництво польської;
н. Schildwache «вартовий», свн. schiltwache (первісно) «сторожування у повному озброєнні зі щитом» – складне слово, утворене з іменника Schild «щит» (‹ двн. scilt), спорідненого з днн. skild, дісл. skjǫldr «тс.», лит. skìltis «відрізана скибка», псл. skolъka «скойка», укр. ско́йка, і wache від іменника Wache «сторожа; вартовий»;
п. szyldwach, [szylwach] «вартовий» (stać nа szyldwachu «стояти на варті»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

шильдвах «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
scilt давньоверхньонімецька
skjǫldr «тс.» давньоісландська
skild давньонижньонімецька
skìltis «відрізана скибка» литовська
Schildwache «вартовий» німецька
Schild «щит» (‹ двн. scilt) німецька
Wache «сторожа; вартовий» німецька
wache німецька
szyldwach польська
szylwach «вартовий»«стояти на варті» (stać nа szyldwachu ) польська
skolъka «скойка» праслов’янська
schiltwache «сторожування у повному озброєнні зі щитом» (первісно) середньоверхньнімецька
ско́йка українська

шка́лі «клепки (у бочці)» (мн.)

запозичення з німецької мови;
свн. schal, снн. schale «лушпиння, шкірка; обшивка з дощок» споріднене з псл. skolъka, укр. ско́йка;
р. шка́ли (мн.) (морськ.) «накладні бруси на щоглах та реях»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шка́лє «тс.» (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
skolъka праслов’янська
шка́ли «накладні бруси на щоглах та реях» (мн.)(морськ.) російська
schal середньоверхньнімецька
schale «лушпиння, шкірка; обшивка з дощок» середньонижньонімецька
ско́йка українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України