СКОЙКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ско́йка «стулка черепашки; черепашковий молюск, Unio Retz.» (зоол.)
псл. skolъka, skolьja, пов’язане з skala «скеля», *sčelь «щілина, розколина»;
в українську мову, можливо, перезапозичене з румунської (пор. рум. scóică (молд. ско́йкэ) «черепашка», яке, в свою чергу, виводиться зі слов’янських мов;
р. [ско́лька] «черепашка», др. сколия «черепашка зі слимаком», сколька «черепашка», п. skojka «молюск» (з укр. ?), болг. [ско́лка] «тс.», [ско́йка] «річкова мідія», схв. шко̑љка «черепашка», слн. [skо̑ljka] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ска́лка
«беззубка, Anodonta Lam.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ско́лка «тс.» | болгарська |
сколия «черепашка зі слимаком» | давньоруська |
сколька «черепашка» | давньоруська |
ско́йкэ «черепашка» | молдавська |
skojka «молюск» (з укр. ?) | польська |
skolъka | праслов’янська |
skolьja | праслов’янська |
skala «скеля» | праслов’янська |
*sčelь «щілина, розколина» | праслов’янська |
ско́лька «черепашка» | російська |
scóică | румунська |
љка «черепашка» | сербохорватська |
skо̑ljka «тс.» | словенська |
ско́йка «річкова мідія» | українська |
шалюва́ти «обшивати шалівкою» (тех.)
запозичене (можливо, через польське посередництво) з німецької мови;
н. schalen (свн. schal «шкаралупа», двн. scala «тс.») «обшивати дошками» споріднене з дангл. scealu «шкаралупа», англ. shale «глинистий сланець», гот. skalja «цегла», а також з р. [скали́на] «кора», укр. скала́, цсл. сколька, укр. ско́йка «черепашка» (спорідненість з цими словами пояснюється тим, що з дощок для обшивки не знімалася кора);
припущення про зв’язок з іє. *k῀al- «крити» (Горяев 420) не має підстав;
р. шалева́ть «обшивати шалівкою», бр. шалява́ць, п. szalować, ч. šalovati, слц. šalovat’ «тс.», нл. šalowy «шкаралупчастий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
позашильо́вувати
«забити шалівками у багатьох місцях»
шалі́вка
«тонкі дошки, уживані на обшивку стін, покриття дахів; кожна з таких тонких дощок»
шальова́ннє
«обрамлення вікон ша лівкою»
шальо́вка
«тс.»
шальо́вки
«шалівка; дошка»
(мн.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
shale «глинистий сланець» | англійська |
шалява́ць | білоруська |
skalja «цегла» | готська |
scealu «шкаралупа» | давньоанглійська |
scala «тс.» | давньоверхньонімецька |
*k῀al- «крити» | індоєвропейська |
šalowy «шкаралупчастий» | нижньолужицька |
schalen «обшивати дошками» (свн. schal «шкаралупа», двн. scala «тс.») | німецька |
szalować | польська |
скали́на «кора» | російська |
шалева́ть «обшивати шалівкою» | російська |
schal «шкаралупа» | середньоверхньнімецька |
šalovat' «тс.» | словацька |
скала́ | українська |
ско́йка «черепашка» (спорідненість з цими словами пояснюється тим, що з дощок для обшивки не знімалася кора) | українська |
сколька | церковнослов’янська |
šalovati | чеська |
ша́ля «садно (у коня)»
н. Schale (свн. schal, двн. scala) «шкірка; лушпайка, шкаралупа» споріднене із снідерл. scale, дангл. scealu «тс.», а також з гот. skalja «цеглина» і (поза германськими мовами) з укр. скала́, цсл. сколька, укр. ско́йка «черепашка»;
запозичення з німецької мови;
ч. діал. šál «біль у ногах (у коня)», слц. šial «вид яловичого м’яса»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
skalja «цеглина» (поза германськими мовами) | готська |
scealu «тс.» | давньоанглійська |
scala | давньоверхньонімецька |
Schale «шкірка; лушпайка, шкаралупа» (свн. schal, двн. scala) | німецька |
schal | середньоверхньнімецька |
scale | середньонідерландська |
šial «вид яловичого м’яса» | словацька |
скала́ | українська |
ско́йка «черепашка» | українська |
сколька | церковнослов’янська |
šál «біль у ногах (у коня)» (діал.) | чеська |
шела́к «смола молодих пагонів ряду тропічних рослин, з яких виготовляють лаки й фарби»
запозичення з голландської мови, очевидно, за німецьким посередництвом;
н. Schellaсk «шелак», гол. schéllak «тс.» є складним словом, утвореним з іменників schel «шкірка, лушпиння, шкаралупа», спорідненого з гот. skalja «цегла», двн. scala, н. Schale «стручок, шкаралупа», псл. skolъka, укр. ско́йка «стулка черепашки», і lak «лак»;
р. шелла́к, бр. шэла́к, п. szelak, ч. слц. šelak, болг. ше́ллак, схв. шелак, слн. šélak;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шэла́к | білоруська |
ше́ллак | болгарська |
schéllak «тс.» | голландська |
schel «шкірка, лушпиння, шкаралупа» | голландська |
lak «лак» | голландська |
skalja «цегла» | готська |
scala | давньоверхньонімецька |
Schellaсk «шелак» | німецька |
Schale «стручок, шкаралупа» | німецька |
szelak | польська |
skolъka | праслов’янська |
шелла́к | російська |
шелак | сербохорватська |
šelak | словацька |
šélak | словенська |
ско́йка «стулка черепашки» | українська |
šelak | чеська |
ше́львах «вартовий»
запозичене з німецької мови через посередництво польської;
н. Schildwache «вартовий», свн. schiltwache (первісно) «сторожування у повному озброєнні зі щитом» – складне слово, утворене з іменника Schild «щит» (‹ двн. scilt), спорідненого з днн. skild, дісл. skjǫldr «тс.», лит. skìltis «відрізана скибка», псл. skolъka «скойка», укр. ско́йка, і wache від іменника Wache «сторожа; вартовий»;
п. szyldwach, [szylwach] «вартовий» (stać nа szyldwachu «стояти на варті»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
шильдвах
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
scilt | давньоверхньонімецька |
skjǫldr «тс.» | давньоісландська |
skild | давньонижньонімецька |
skìltis «відрізана скибка» | литовська |
Schildwache «вартовий» | німецька |
Schild «щит» (‹ двн. scilt) | німецька |
Wache «сторожа; вартовий» | німецька |
wache | німецька |
szyldwach | польська |
szylwach «вартовий»«стояти на варті» (stać nа szyldwachu ) | польська |
skolъka «скойка» | праслов’янська |
schiltwache «сторожування у повному озброєнні зі щитом» (первісно) | середньоверхньнімецька |
ско́йка | українська |
шка́лі «клепки (у бочці)» (мн.)
запозичення з німецької мови;
свн. schal, снн. schale «лушпиння, шкірка; обшивка з дощок» споріднене з псл. skolъka, укр. ско́йка;
р. шка́ли (мн.) (морськ.) «накладні бруси на щоглах та реях»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шка́лє
«тс.»
(зб.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
skolъka | праслов’янська |
шка́ли «накладні бруси на щоглах та реях» (мн.)(морськ.) | російська |
schal | середньоверхньнімецька |
schale «лушпиння, шкірка; обшивка з дощок» | середньонижньонімецька |
ско́йка | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України