СКОВОРОДА — ЕТИМОЛОГІЯ
сковоро́да́
псл. *skovorda, *skovordy, -dъve;
дальші зв’язки остаточно не встановлені;
зіставляється з двн. scart-īsan «казанок, сковорода» (Ильинский ИОРЯС 24/1, 114–115; Брандт РФВ 24, 176; Kluge-Mitzka 637), з че́рен (Osten-Sacken IF 22, 320), з вірм. skavaṙak‹*skavaridak «миска» (Семереньи ВЯ 1967/4, 14–15);
р. сковорода́, бр. скаварада́, п. [skowroda, skawroda], ч. ст. skravada, skrovada, вл. škorodej, нл. škórodwej, стсл. сковрада;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скаваруодник
«корж, спечений на сковороді»
сковерда́
«сковорода»
сковорі́дник
«тс.»
ско́вородень
«гачок для підіймання сковороди»
сковоро́дник
«чаплія»
скорово́да
«сковорода»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скаварада́ | білоруська |
| škorodej | верхньолужицька |
| skavaṙak «миска» | вірменська |
| *skavaridak | вірменська |
| scart-īsan «казанок, сковорода» | давньоверхньонімецька |
| škórodwej | нижньолужицька |
| skowroda | польська |
| skawroda | польська |
| *skovorda | праслов’янська |
| *skovordy | праслов’янська |
| сковорода́ | російська |
| сковрада | старослов’янська |
| че́рен | українська |
| skravada | чеська |
| skrovada | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України