СКОВЗАТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
йо́рзати «неспокійно сидіти, соватися»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. ёрзать, як і бр. ёрзаць «тс.; [сковзатися, повзати]», виводять з ерга́ (ёрза) «непосида», можливо, пов’язаного з ёра «тс.; пустун», спорідненим, мабуть, з oriti (укр. розори́ти);
зближення з рос. [ёлзать] «йорзати; повзати», [ело́зить] «тс.» (Преобр. І 214) чи з йорш (Соболевский РФВ 66, 35), як і пов’язання з лтс. er̃rīgs «сердитий, похмурий», ērruôtiês «сердитися», лат. erro, -āre «блудити, помилятися», днн. іrrі «гнівний», викликає сумнів;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ёрзаць «тс.; [сковзатися, повзати]» | білоруська |
| іrrі «гнівний» | давньонижньонімецька |
| erro | латинська |
| -āre «блудити, помилятися» | латинська |
| er̃rīgs «сердитий, похмурий» | латиська |
| erruôtiês «сердитися» | латиська |
| oriti | праслов’янська |
| ёрзать | російська |
| ерга́ «непосида» (ёрза) | російська |
| ёра «тс.; пустун» | російська |
| ёлзать «йорзати; повзати» | російська |
| ело́зить «тс.» | російська |
| йорш | російська |
| сковзатися | українська |
| повзати | українська |
| розори́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України