СКОБОК — ЕТИМОЛОГІЯ

ско́ба́ (тех.)

псл. skoba;
споріднене з лит. kãbė «гак», kablỹs «тс.», kabėˊti «висіти», kìbti «чіплятися, вішатися», лтс. kablis «защіпка, застібка», можливо, також з дінд. skabhnā́ti «зміцнює, підпирає», лат. scamnum «лава», гр. ϰόμβος «перев’язь, пояс», норв. hempa «зв’язка, защіпка»;
іє. *(s)kamb- «гнути»;
р. скоба́, бр. скаба́, п. skobel «скоба», ч. слц. skoba «планка; скоба», вл. нл. skobla «защіпка на дверях», болг. ско́ба, схв. ско̏ба «скоба, засувка, защіпка», слн. skóba «тс.», с.-цсл. скоба;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вскоби́ти «охопити скобою»
заскоби́ти «тс.»
ско́бель (тех.)
ско́бка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скаба́ білоруська
ско́ба болгарська
skobla «защіпка на дверях» верхньолужицька
ϰόμβος «перев’язь, пояс» грецька
skabhnā́ti «зміцнює, підпирає» давньоіндійська
*(s)kamb- «гнути» індоєвропейська
scamnum «лава» латинська
kablis «защіпка, застібка» латиська
kãbė «гак» литовська
kablỹs «тс.» литовська
kabėˊti «висіти» литовська
kìbti «чіплятися, вішатися» литовська
skobla «защіпка на дверях» нижньолужицька
hempa «зв’язка, защіпка» норвезька
skobel «скоба» польська
skoba праслов’янська
скоба́ російська
скоба сербо-церковнослов’янська
ско̏ба «скоба, засувка, защіпка» сербохорватська
skoba «планка; скоба» словацька
skóba «тс.» словенська
skoba «планка; скоба» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України