СКОБЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

ско́бель «струг»

пов’язання з псл. skoba «скоба, гак» (Schuster-Šewc 1291) позбавлене підстав;
іє. *(s)kē˘p-/(s)kē˘b(h)-/ (s)kob(h)-;
псл. skoblja, skobljь;
споріднене з лит. skõbti «довбати, скребти, щипати», лат. scabo «скребу, скоблю, чешу», гот. skaban «скребти, стригти»;
р. ско́бель, скобли́ть, бр. ско́бля, скаблі́ць, п. [skobla] «скобель», ч. [skoble], слц. [skobl’a], слн. skóbelj, skóbljati;
Фонетичні та словотвірні варіанти

скобе́лка «вид струга»
скобли́ти
скоблювати «скребти, викидати (гній)»
ску́бель
ску́блик
шкі́бля «тс.»
шкобли́ти «скоблити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ско́бля білоруська
скаблі́ць білоруська
skaban «скребти, стригти» готська
*(s)kē˘p-/(s)kē<SUP>˘</SUP>b(h)-/ (s)kob(h)- індоєвропейська
scabo «скребу, скоблю, чешу» латинська
skõbti «довбати, скребти, щипати» литовська
skobla «скобель» польська
skoba «скоба, гак» праслов’янська
skoblja праслов’янська
skobljь праслов’янська
ско́бель російська
скобли́ть російська
skobl'a словацька
skóbelj словенська
skóbljati словенська
skoble чеська

ско́ба́ (тех.)

псл. skoba;
споріднене з лит. kãbė «гак», kablỹs «тс.», kabėˊti «висіти», kìbti «чіплятися, вішатися», лтс. kablis «защіпка, застібка», можливо, також з дінд. skabhnā́ti «зміцнює, підпирає», лат. scamnum «лава», гр. ϰόμβος «перев’язь, пояс», норв. hempa «зв’язка, защіпка»;
іє. *(s)kamb- «гнути»;
р. скоба́, бр. скаба́, п. skobel «скоба», ч. слц. skoba «планка; скоба», вл. нл. skobla «защіпка на дверях», болг. ско́ба, схв. ско̏ба «скоба, засувка, защіпка», слн. skóba «тс.», с.-цсл. скоба;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вскоби́ти «охопити скобою»
заскоби́ти «тс.»
ско́бель (тех.)
ско́бка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скаба́ білоруська
ско́ба болгарська
skobla «защіпка на дверях» верхньолужицька
ϰόμβος «перев’язь, пояс» грецька
skabhnā́ti «зміцнює, підпирає» давньоіндійська
*(s)kamb- «гнути» індоєвропейська
scamnum «лава» латинська
kablis «защіпка, застібка» латиська
kãbė «гак» литовська
kablỹs «тс.» литовська
kabėˊti «висіти» литовська
kìbti «чіплятися, вішатися» литовська
skobla «защіпка на дверях» нижньолужицька
hempa «зв’язка, защіпка» норвезька
skobel «скоба» польська
skoba праслов’янська
скоба́ російська
скоба сербо-церковнослов’янська
ско̏ба «скоба, засувка, защіпка» сербохорватська
skoba «планка; скоба» словацька
skóba «тс.» словенська
skoba «планка; скоба» чеська

ще́бінь «подрібнене каміння, цегла для будівельних та дорожніх робіт»

псл. [ščebьnь];
утворення, споріднене з лит. skebérda «уламки», лтс. skabar̂da «тс.», лат. scobis «опилки», які зводяться до іє. *skā˘bh-/skē˘bh- «вирізати», що наявний також (з іншим вокалізмом) в укр. ско́бель, скобли́ти;
первісне значення слова «щось нарізане (наскоблене, подрібнене, настругане)»;
р. ще́бень, бр. шчэ́бень;
Фонетичні та словотвірні варіанти

защебени́ти
ще́бель «щебінь»
щебени́стий
щебі́нка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шчэ́бень білоруська
*skā˘bh-/skē˘bh- «вирізати» індоєвропейська
scobis «опилки» латинська
skabar̂da «тс.» латиська
skebérda «уламки» литовська
ščebьnь праслов’янська
ще́бень російська
ско́бель українська
скобли́ти ?
слова «щось нарізане (наскоблене, подрібнене, настругане)» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України