СКОБЛИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з німецької мови;

нім. Geschäft «справа, торгова угода (операція)» пов'язане з дієсловом schaffen «творити», спорідненим з лит. skŏbti «видовбувати», укр. скобли́ти;

р. болг. геше́фт, бр. гешэ́фт, п. geszeft, ч. слц. розм. kšeft;

засвоєна латинська наукова назва scabiosa, букв. «шорстка, шерехата», похідна від scabies «шорсткість, нерівність; парша», пов’язаного з scabo «дряпаю, тру», спорідненим з гот. skaban «скребти, стригти», лит. skõbti «видовбувати», псл. skoblь «скребачка», укр. скобли́ти;

латинська назва мотивується тим, що в давнину скабіоза застосовувалась при шкіряних захворюваннях;

р. болг. скабио́за, бр. скабіёза, п. skabioza, ч. слц. слн. skabióza;

пов’язується зі скобли́ти, а також з лтс. skabar̂ga «тріска, скабка»;

р. бр. [ска́ба] «тріска, скабка»;

запозичено в давньоруську мову із середньогрецької;

сгр. σϰαμνί(ον), мн. σϰαμνία «лавка», пов’язане з σϰάμνον «тс.», яке походить від лат. scamnum «тс.», пов’язаного з scabо «тру, стружу», спорідненим з гот. skaban «скребти, стригти», двн. scaban «скребти», псл. skobliti, укр. скобли́ти, ска́бка;

р. скамья́, бр. [скаме́йка] «ослін», [скамлі́ца] «тс.», др. скамия «тс.», болг. скаме́йка «тс.; парта» (з р.), м. скамиjа «парта», схв. ска̀миjа «тс.»;

фр. scaphandre утворено з гр. σϰάφη «човен», пов’язаного зσϰάπτω «копаю», спорідненим з лит. skõbti «довбати», укр. скобли́ти, і ἀνήρ (род. в. ἀνδρός) «чоловік, мужчина», спорідненого з лат. Nero «Нерон», кімр. ner «начальник, хазяїн»;

запозичення з французької мови;

р. бр. скафа́ндр, п. слц. skafander, ч. skafandr, болг. скафа́ндър, схв. скафа̀ндар, слн. skafánder;

псл. skoblja, skobljь;

споріднене з лит. skõbti «довбати, скребти, щипати», лат. scabo «скребу, скоблю, чешу», гот. skaban «скребти, стригти»;

іє. *(s)kē˘p-/(s)kē˘b(h)-/ (s)kob(h)-;

пов’язання з псл. skoba «скоба, гак» (Schuster-Šewc 1291) позбавлене підстав;

р. ско́бель, скобли́ть, бр. ско́бля, скаблі́ць, п. [skobla] «скобель», ч. [skoble], слц. [skobl’a], слн. skóbelj, skóbljati;

запозичення з польської мови;

п. konszachty, ст. kunszafty «тс.», як і ч. kunčaft «замовник, клієнт», kunčoft, kunšaft, kunšoft, заст. kunt «тс.», ст. kundšoft «звістка, відомість», слц. kunčaft «клієнт», схв. [kundšaft] «посвідчення, свідоцтво, атестат», походить від нвн. Kundschaft (зб.) «клієнти; звістка, відомість; (ст.) знайомство; найближче оточення; фамільярність, спорідненість», утвореного за допомогою суфікса -schaft, пов’язаного з дієсловом schaffen «творити», спорідненим з псл. skobliti, укр. скобли́ти, від основи kund «відомий», спорідненої з псл. znati, укр. зна́ти;

бр. [канша́хты] «махінації, таємні зносини»;

споріднені з лит. skõbti «довбати», псл. skobliti, укр. скобли́ти;

н. schaben (свн. schaben, двн. skaban) «скребти; (тех.) шабрувати», Schabe «скребачка» пов’язані з дангл. sceafan, англ. shave «голитися; стругати», дісл. skafa «скребти, скоблити», дат. skave, гот. skaban «тс.»;

запозичене (через польське посередництво) з німецької мови;

п. szаbować;

запозичення з польської мови;

п. szaflik «цебрик» походить від свн. schaf, scheffel (нвн. Schaffel «діжка; посудина»), які утворені від Schaff «діжка; шафа», похідного від дієслівного кореня *skab- «формувати різанням» (пор. свн. нвн. schaffen «творити; працювати», двн. scaffаn «заподіювати, сприяти, впорядковувати, робити»), з яким пов’язані також лат. scabō, -ěre «чухати; скоблити», лит. skõbti «скребти; зривати», псл. skobliti, укр. скобли́ти;

р. [(півд.) шапли́к], п. szaflik «цебрик», слц. (зменш.) saflík від šafel’ «кругла дерев’яна посудина з двома ручками; невелика діжа»;

запозичення з німецької мови;

н. Schwabe «тарган» виникло з первісного Schabe «тс.» унаслідок зближення зі Schwabe «шваб» (пор. іншу назву таргана пруса́к, від пруса́к «мешканець Пруссії»);

нвн. Schabe (свн. schabe) утворене від schaben «скребти», спорідненого з псл. *skobti, укр. скобли́ти (пор. схожий паралелізм в іншій назві комахи – хрущ : хрусті́ти);

ч. слц. šváb, нл. šwaba, схв. бу̀ба шва́ба «тс.»;

запозичення з німецької мови;

н. Schaft «держак, стрижень, жердина» (двн. scaft «спис») походить від schaben «скоблити», спорідненого з гр. σϰάπτω «копаю», лит. skõbti «видовбувати», псл. skobliti, укр. скобли́ти;

п. szaft «дерев’яна рама з крученими нитками у ткацькому верстаті»;

очевидно, утворення, споріднене зі скоба́, скобли́ти;

псл. [*ščebьlь];

припускалася спорідненість з р. шта́бель (Фасмер IV 476), щебло́ «тріска» (Brückner 542);

зіставлялося з лит. skebérda «уламки», лтс. skabarda «тс.», лат. sсobis «опилки», укр. скобли́ти, які зводяться до іє. *skabh- «вирізати», отже, первісне значення слова «щось вирізане», а також «щось нарізане, наскоблене»;

п. szczebel «щабель; [стебло; держак]», ч. štebel «щабель», слц. štebel’, [stebel’] «тс.», вл. štela «щабель; спиця (в колесі)», štel «щабель»;

псл. [ščebьnь];

утворення, споріднене з лит. skebérda «уламки», лтс. skabar̂da «тс.», лат. scobis «опилки», які зводяться до іє. *skā˘bh-/skē˘bh- «вирізати», що наявний також (з іншим вокалізмом) в укр. ско́бель, скобли́ти;

первісне значення слова «щось нарізане (наскоблене, подрібнене, настругане)»;

р. ще́бень, бр. шчэ́бень;