СКОБАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ско́ба́ (тех.)
псл. skoba;
споріднене з лит. kãbė «гак», kablỹs «тс.», kabėˊti «висіти», kìbti «чіплятися, вішатися», лтс. kablis «защіпка, застібка», можливо, також з дінд. skabhnā́ti «зміцнює, підпирає», лат. scamnum «лава», гр. ϰόμβος «перев’язь, пояс», норв. hempa «зв’язка, защіпка»;
іє. *(s)kamb- «гнути»;
р. скоба́, бр. скаба́, п. skobel «скоба», ч. слц. skoba «планка; скоба», вл. нл. skobla «защіпка на дверях», болг. ско́ба, схв. ско̏ба «скоба, засувка, защіпка», слн. skóba «тс.», с.-цсл. скоба;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вскоби́ти
«охопити скобою»
заскоби́ти
«тс.»
ско́бель
(тех.)
ско́бка
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
скаба́ | білоруська |
ско́ба | болгарська |
skobla «защіпка на дверях» | верхньолужицька |
ϰόμβος «перев’язь, пояс» | грецька |
skabhnā́ti «зміцнює, підпирає» | давньоіндійська |
*(s)kamb- «гнути» | індоєвропейська |
scamnum «лава» | латинська |
kablis «защіпка, застібка» | латиська |
kãbė «гак» | литовська |
kablỹs «тс.» | литовська |
kabėˊti «висіти» | литовська |
kìbti «чіплятися, вішатися» | литовська |
skobla «защіпка на дверях» | нижньолужицька |
hempa «зв’язка, защіпка» | норвезька |
skobel «скоба» | польська |
skoba | праслов’янська |
скоба́ | російська |
скоба | сербо-церковнослов’янська |
ско̏ба «скоба, засувка, защіпка» | сербохорватська |
skoba «планка; скоба» | словацька |
skóba «тс.» | словенська |
skoba «планка; скоба» | чеська |
скаба́ «залізна штаба»
результат контамінації форм скоба́ «металева смуга для скріплювання» і шта́ба (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
скоба́ «металева смуга для скріплювання» | ? |
шта́ба | ? |
скопа́ «Pandion haliaëtus L.» (орн.)
споріднене з алб. shkabë «орел, коршун»;
псл. skop-, skob-, очевидно, давній варіант основи kob-, від якої походить кі́бець (ко́бець);
р. скопа́, [ско́пчик] «яструб-перепелятник», [ско́бчик], п. [skop] «тс.», слц. [skobec] «сокіл-голуб’ятник, Falco columbarius L.», [skopec] «тс.», слн. skôpec «яструб-перепелятник», skôbec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скаба́
скіп
«яструб-перепелятник, Accipiter nisus L.»
скоба́
скобе́ць
«яструб-тетерев’ятник, Accipiter gentilis L.»
шка́ба
шкапа́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
shkabë «орел, коршун» | албанська |
skop «тс.» | польська |
skop- | праслов’янська |
skob- | праслов’янська |
kob- | праслов’янська |
скопа́ | російська |
ско́пчик «яструб-перепелятник» | російська |
ско́бчик | російська |
skobec «сокіл-голуб’ятник, Falco columbarius L.» | словацька |
skopec «тс.» | словацька |
skôpec «яструб-перепелятник»«тс.» | словенська |
skôbec «яструб-перепелятник»«тс.» | словенська |
кі́бець (ко́бець) | українська |
ко́бець | українська |
шки́бець «боривітер звичайний, Falco tinnunculus L.» (орн.)
варіант назви кі́бе́ць (орн.) «Falco vespertinus L.», [ки́бець] «тс.»;
до початкового ш- пор. варіанти назви птаха скоба́, скопа́ (щодо якої припускається спорідненість з кі́бе́ць і, отже, давнє нарощення початкового s-): шка́ба, шкапа́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шко-бе́ць
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кі́бе́ць «Falco vespertinus L.» (орн.) | українська |
ки́бець «тс.» | українська |
скоба́ | українська |
кі́бе́ць | українська |
скопа́ (щодо якої припускається спорідненість з кі́бе́ць і, отже, давнє нарощення початкового s-): шка́ба | українська |
шкапа́ | українська |
шка́ба | українська |
ща́ба «металева застібка для віжок»
очевидно, утворення, споріднене зі скоба́, скобли́ти;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
скоба́ | ? |
скобли́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України