СКНІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
скні́ти «нидіти, мучитися, втрачати сили»
результат спрощення псл. *tъskněti/tъsklěti «сумувати, тужити», похідного від *tъskа/tъskъ «сум, горе»;
пор. бр. [тоскні́ць] (безос.) «сумно»;
недостатньо обґрунтоване виведення (Shevelov Hist. phonol. 337) від др. късьнѣти «баритися, запізнюватися»;
бр. [склець] «скніти, пропадати», др. сътъснути си «стривожитися, стурбуватися», п. cknić «нудити», cklić «тс.», ckliwy «нудний, нудотний», [ckny] «тс.», слц. cniet’ sa «сумувати» (cnie sa mi «мені сумно»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
склі́ти
«скніти; згасати, вмирати Чаб»
цкні́ти
«терпіти злидні»
цні́ти
«нидіти (з голоду)»
цно
«нудно, моторошно»
цнутися
(у виразі [мені цне ся] «мені нудно»)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тоскні́ць «сумно» (безос.) | білоруська |
| склець «скніти, пропадати» | білоруська |
| късьнѣти «баритися, запізнюватися» | давньоруська |
| сътъснути си «стривожитися, стурбуватися» | давньоруська |
| cknić «нудити»«тс.»«нудний, нудотний» | польська |
| cklić «нудити»«тс.»«нудний, нудотний» | польська |
| ckliwy «нудити»«тс.»«нудний, нудотний» | польська |
| ckny «тс.» | польська |
| *tъskněti / tъsklěti «сумувати, тужити» | праслов’янська |
| *tъskа / tъskъ «сум, горе» | праслов’янська |
| cniet' sa «сумувати»«мені сумно» (cnie sa mi ) | словацька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України