СКНАРУВАТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
скна́ра «скупердяга»
неясне;
непереконливо зіставлялося (Brückner 494) з п. [knerać] «слабувати, нездужати», [knesać (knysać)] «розкидати»;
твердження Брюкнера про виключно польський характер слова помилкове;
бр. скна́ра, скна́рлівы, скна́рнічаць, п. sknera, [sknara, skner];
Фонетичні та словотвірні варіанти
скна́рий
скна́ристий
скна́рити
скнарува́ти
скнарува́тий
скни́ра
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скна́ра | білоруська |
| скна́рлівы | білоруська |
| скна́рнічаць | білоруська |
| knerać «слабувати, нездужати» | польська |
| knesać «розкидати» (knysać)] | польська |
| knysać | польська |
| sknera | польська |
| sknara | польська |
| skner | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України