СКЛИЗЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
склизи́ти «ковзати»
псл. skliz-, результат контамінації основ *skúl̥z- «сковзати» і sliz- «слиз»;
р. склизь «слиз», скли́зкий «слизький», скли́знуть «ставати слизьким», бр. [склізь] «слиз», [склі́зкі] «слизький», [склі́знуць] «покриватися слизом», [склізну́ць] «сковзнути», схв. скли̏зак «слизький», скли́зити «ковзати», слн. sklízek «слизький», sklízniti «посковзнутися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скли́зну́ти
«зникнути, вислизнути»
склизьки́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| склізь «слиз» | білоруська |
| склі́зкі «слизький» | білоруська |
| склі́знуць «покриватися слизом» | білоруська |
| склізну́ць «сковзнути» | білоруська |
| skliz- | праслов’янська |
| *sk<SUP>ъ</SUP>l̥z- «сковзати» | праслов’янська |
| sliz- «слиз» | праслов’янська |
| склизь «слиз» | російська |
| скли́зкий «слизький» | російська |
| скли́знуть «ставати слизьким» | російська |
| скли̏зак «слизький» | сербохорватська |
| скли́зити «ковзати» | сербохорватська |
| sklízek «слизький»«посковзнутися» | словенська |
| sklízniti «слизький»«посковзнутися» | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України