СКЛЕПКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
клепа́ти
псл. klepati;
слово звуконаслідувального походження, споріднене з лит. klàpterėti «стукнути, грюкнути», лтс. klapstêt, klapškêt «стукати, торохтіти»;
пов’язання з лит. plàkti «бити, клепати», як і відрив ч. klepati «робити наклепи» (Machek ESJČ 254–255) менш обґрунтоване;
р. клепа́ть «клепати», бр. кляпа́ць «тс.», др. клепати «звинувачувати», п. вл. klepać «клепати», ч. klepati, слц. klepat’, нл. klepaš «тс.», болг. кле́пя «клепаю», м. клепа «клепає», схв. кле́пати, слн. klépati «тс.», стсл. КЛЕПАТИ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вклепа́тися
«потрапити в неприємне становище, помилитися»
за́кле́пка
закле́почний
закле́пувальний
клеп
«поклепана частина коси»
клепа́йло
«хто клепле»
клепа́к
«дошка, на якій клепають шкіру»
клепа́лка
клепа́ло
клепа́льний
клепа́льник
клепач
«молоток Г; наклепник Я»
клепе́ць
«молоток»
клепи́сько
«тік у стодолі»
клепи́шко
«тс.»
клепта́ти
«багато балакати»
клепті́ти
«тс.»
надкле́пка
наклеп
на́кле́пка
накле́пник
окле́панець
«околот»
о́кле́пок
«тс.»
перекле́пка
по́клеп
«наклеп»
покле́пник
при́кле́пка
розкле́пка
розкле́пник
скле́пка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кляпа́ць «тс.» | білоруська |
| кле́пя «клепаю» | болгарська |
| klepać «клепати» | верхньолужицька |
| клепати «звинувачувати» | давньоруська |
| klapstêt | латиська |
| klapšḳêt «стукати, торохтіти» | латиська |
| klàpterėti «стукнути, грюкнути» | литовська |
| plàkti «бити, клепати» | литовська |
| клепа «клепає» | македонська |
| klepaš «тс.» | нижньолужицька |
| klepać «клепати» | польська |
| klepati | праслов’янська |
| клепа́ть «клепати» | російська |
| кле́пати | сербохорватська |
| klepat' | словацька |
| klépati «тс.» | словенська |
| клепати | старослов’янська |
| klepati «робити наклепи» | чеська |
| klepati | чеська |
скле́пці «тенета»
можливо, раніше ця назва стосувалася примітивних капканів;
очевидно, пов’язане із склепи́тися «зімкнутися»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| склепи́тися «зімкнутися» | українська |
склеп «склепіння; [підвал; магазин]»
пов’язування з клепа́ти (Черных II 169; Фасмер III 641; Brückner 233, 493; Bern. I 513) недостатньо обґрунтоване;
може бути споріднене з гр. ϰλέπτω «краду, роблю потай», ϰαλύπτω «прикриваю», лит. slė˜pti «ховати, приховувати»;
п. sklep «підвал, льох, склеп, крамниця», як і ч. sklep «підвал, льох, шинок; [зруб, амбар]», слц. sklep «крамниця», зводиться до псл. *sъklepъ «прикриття», пов’язаного з дієсловом *klenǫti (‹ *klepnǫti) «прикривати», звідки й ч. klenouti «утворювати склепіння», слц. klenút’ «зводити склепіння»;
як і р. бр. склеп, запозичено з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́склеп
«склепіння; коконування»
надсклепі́нний
о́склеп
«кокон»
о́склепка
«накривка»
склепа́р
«торговець, продавець»
склепи́стий
склепи́ти
«зводити склепіння; зімкнути, зажмурити»
склепі́ння
склепі́нчастий
склепітя
«скелі»
скле́плений
«склепінчастий; зімкнутий»
склепле́ннє
«склепіння»
скле́плювати
склепля́ти
скле́пник
«торговець»
склепня́
«склепіння»
склепо́к
«комора для збіжжя»
склепува́ти
«будувати склеп»
склепъ
(XVI ст.)
склину́ти
«зціпити»
склипо́ваний
«склепінчастий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| склеп | білоруська |
| ϰλέπτω «краду, роблю потай» | грецька |
| ϰαλύπτω «прикриваю» | грецька |
| slė˜pti «ховати, приховувати» | литовська |
| sklep «підвал, льох, склеп, крамниця» | польська |
| *sъklepъ «прикриття» | праслов’янська |
| *klenǫti «прикривати» (‹ *klepnǫti) | праслов’янська |
| *klepnǫti | праслов’янська |
| склеп | російська |
| sklep «крамниця» | словацька |
| klenút' «зводити склепіння» | словацька |
| клепа́ти | українська |
| sklep «підвал, льох, шинок; [зруб, амбар]» | чеська |
| klenouti «утворювати склепіння» | чеська |
сліп «велика пастка, ведмежа пастка»
псл. slopъ, slap-;
очевидно, звуконаслідувальні утворення, паралельні до *xlop- «хлопати», можливо, пов’язані з іє. *sel- «лопнути, тріснути»;
зіставляється з англ. slap «легкий удар, шльопання», нвн. schlapp (виг.) «хлоп», Schlappe «шльопання рукою; удар; невдача, поразка» (Schuster-Šewc 1302; Matzenauer LF 7, 220–221; ZfSlPh 11, 373), ч. slap «водоспад, поріг (на річці)» (Schuster-Šewc 1302, 1307);
можливо, пов’язане зі [склепці] «тенета»;
неприйнятне виведення від псл. *stъl̥pъ «стовп» (Преобр. II 324);
р. [слопе́ц] «пастка, западня; капкан», п. [słopiec] «пастка, западня (з деревини)», [słop, słap, śłap, człap, szlap] «тс.», slęp «вид рибальської сітки», ч. слц. slopec «пастка», chlopec «тс.», вл. słapać «ловити, хватати», słapać «захопити зненацька», нл. słapaś «ловити; хватати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
при́сліп
«ведмежа пастка»
прислопи́ти
«піймати пасткою»
слоп
«пастка на ведмедя»
слопе́ць
«пастка Нед; мишоловка О; вид западні для птахів Г; щипці для горіхів Нед»
сновпе́ць
«пастка на пацюків»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| slap «легкий удар, шльопання» | англійська |
| słapać «ловити, хватати»«захопити зненацька» | верхньолужицька |
| słapać «ловити, хватати»«захопити зненацька» | верхньолужицька |
| *sel- «лопнути, тріснути» | індоєвропейська |
| słapaś «ловити; хватати» | нижньолужицька |
| schlapp «хлоп» (виг.) | нововерхньонімецька |
| Schlappe «шльопання рукою; удар; невдача, поразка» | нововерхньонімецька |
| słopiec «пастка, западня (з деревини)» | польська |
| słop «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| słap «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| śłap «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| człap «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| szlap «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| slęp «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| slopъ | праслов’янська |
| slap- | праслов’янська |
| *st<SUP>ъ</SUP>l̥pъ «стовп» | праслов’янська |
| слопе́ц «пастка, западня; капкан» | російська |
| slopec «пастка»«тс.» | словацька |
| chlopec «пастка»«тс.» | словацька |
| склепці «тенета» | українська |
| slap «водоспад, поріг (на річці)» | чеська |
| slopec «пастка»«тс.» | чеська |
| chlopec «пастка»«тс.» | чеська |
| *xlop- «хлопати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України