СКЛАДАХ — ЕТИМОЛОГІЯ
вапоре́ць «солодка, локриця, Glycyrrhiza L.» (бот.)
очевидно, результат контамінації слів [лак(о)риця] «тс.» і ст. вапор «пара, видих, піт» у зв’язку з тим, що корені рослини здавна вживались як пом’якшувальний, відхаркувальний засіб, особливо, у складі «грудного чаю»;
можливий взаємовплив на польському ґрунті: п. lakrycja «локриця» і wapory «випари»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lakrycja «локриця» | польська |
| лак «тс.» | ? |
| о «тс.» | ? |
| риця «тс.» | ? |
| вапор «пара, видих, піт» | ? |
| складі «грудного чаю» | ? |
| wapory «випари» | ? |
кла́сти
псл. klasti (‹*kladti) «класти»;
споріднене з лит. klóti «слати, розстилати», лтс. klât «покривати; тяти, рубати», гот. (af)hlaþan «накладати», двн. hladen, нвн. laden «тс.»;
іє. *kla- є поширенням (за Vail· lant Gr. comp. I 170) іє. *kel-, збереженого у лит. kélti «підносити»;
р. класть, бр. Кла́сці, др. класти, п. вл. нл. kłaść, ч. klásti, слц. klásť, полаб. klodĕ «кладе», болг. клада́ «укладаю, складаю», м. кладе «покладе, поставить», схв. клȁсти, слн. klásti, стсл. КЛАСТИ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́клад
виклада́ти
виклада́ч
ви́кладка
викла́дний
«зрозумілий»
ви́кладчастий
«відігнутий; відкладний»
(про комір)
відкла́д
ві́дклад
відкладни́й
«виложистий»
(про комір)
вклад
вкла́дистий
вкла́дка
вкладни́й
вкла́дник
всклад
«від середини лану до меж»
(про оранку)
докла́д
до́кладка
«насмішка»
закла́д
за́клад
закла́дини
«урочисте закладання фундаменту нової будівлі»
закла́дка
за́кладка
закладни́й
закла́дчанин
«гість на закладинах»
закла́дчини
закла́дщини
«тс.»
клад
кла́двищеі
«кладовище»
клади́на
«все, що кладеться з певною метою: балка, камінь тощо»
кладі́жка
«кладіння, укладання»
кладі́й
кладільник
кла́дка
кладня́
«копиця хліба з 15--10 снопів»
кла́добище
кладо́ва
кла́до́висько
кладови́ти
«класти»
кладови́тися
«лягати спати»
кла́довище
кладо́вка
кладь
кла́жа
кла́стися
«лягати»
навзакла́д
«об заклад»
наклад
«видання, тираж»
на́́клад
«збиток»
наклада́льний
наклада́льник
накла́дка
накладни́й
накла́дники
«кусочки шкіри, пришиті до оброті, щоб кінь не бачив, що робиться збоку»
накла́дно
«збитково; важко»
накла́жа
«вантаж»
напри́клад
наскла́д
«всклад»
невідкла́дний
недо́клад
обкла́д
«дифтерит»
обкла́да
«обкладинка; обшивка»
обкла́динка
обкла́дка
о́бкладки
«дифтерит»
окла́д
окла́дина
«верхня балка на дерев’яній стіні будівлі; обкладинка»
окла́дка
«тс.»
окла́дкуватий
«кремезний»
окла́дний
пере́клад
переклада́ч
перекла́дина
перекладни́й
підкла́д
підклада́ч
«колода, що підкладається під човен при його витяганні»
підкла́дка
підкладни́й
по́клад
поклада́тися
по́кладень
«покладок»
по́клади
покла́дливий
покла́дний
«запасливий, дбайливий»
по́кладок
покла́жа
по́склад
«вузька смужка ріллі на краю»
прикла́д
при́клад
прикладни́й
прйкладно
«до ладу; личить»
прокла́дка
ро́зклад
розклада́тися
розкла́дистий
«розлогий»
розкла́дка
розкладни́й
розкла́дник
розкла́дницький
склад
склада́льний
склада́льник
склада́ний
складни́й
споклада́т
«каструвати (жеребця)»
укла́д
уклада́льний
уклада́льник
уклада́ч
укла́дка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кла́сці | білоруська |
| клада́ «укладаю, складаю» | болгарська |
| kłaść | верхньолужицька |
| (af)hlaþan | готська |
| hladen | давньоверхньонімецька |
| класти | давньоруська |
| *kla- (за Vail· lant Gr. comp. I 170) | індоєвропейська |
| *kel- | індоєвропейська |
| klât «покривати; тяти, рубати» | латиська |
| klóti «слати, розстилати» | литовська |
| kélti «підносити» | литовська |
| кладе «покладе, поставить» | македонська |
| kłaść | нижньолужицька |
| laden «тс.» | нововерхньонімецька |
| klodĕ «кладе» | полабська |
| kłaść | польська |
| klasti «класти» (‹*kladti) | праслов’янська |
| *kladti | праслов’янська |
| класть | російська |
| клȁсти | сербохорватська |
| klásť | словацька |
| klásti | словенська |
| класти | старослов’янська |
| klásti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України