СКИТОК — ЕТИМОЛОГІЯ
скит «невеликий монастир монахів-пустельників»
запозичення з грецької мови;
гр. Σϰη̃τις – назва пустелі в Єгипті, де селились грецькі монахи (Фасмер III 640–641);
пов’язується також (Skok III 260) з гр. ἀσϰητής «аскет»;
р. болг. скит, бр. скіт, др. скитъ, скытъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ски́тник
скито́к
«невеликий скит; (заст.) житло розпусних жінок Бі»
скитува́ти
«жити скитником»
скі́ток
«скит»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
скіт | білоруська |
скит | болгарська |
Σϰη̃τις | грецька |
ἀσϰητής «аскет» | грецька |
скитъ | давньоруська |
скытъ | давньоруська |
скит | російська |
скита́тися
псл. skytati sę;
зіставляється з лит. kutė'ti «струшувати, стріпувати», дісл. skunda «швидко забирати, поспішати», skynda «гнати», двн. scutten «трясти, штовхати»;
р. скита́ться, бр. [скіта́цца], др. скытати ся, болг. ски́там (се), м. скита се, схв. ски́тати се, слн. skítati se, стсл. скытати сѧ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скита́вий
скита́лець
скита́льний
скита́льник
скита́льство
скита́льщина
скита́рка
«кочова бджола, Nomada»
ски́тки
«блукання»
скі́тнік
«блукач»
шкитавий
«бродячий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
скіта́цца | білоруська |
ски́там (се) | болгарська |
scutten «трясти, штовхати» | давньоверхньонімецька |
skunda «швидко забирати, поспішати» | давньоісландська |
skynda «гнати» | давньоісландська |
скытати ся | давньоруська |
kutė'ti «струшувати, стріпувати» | литовська |
скита се | македонська |
skytati | праслов’янська |
скита́ться | російська |
ски́тати се | сербохорватська |
skítati se | словенська |
скытати сѧ | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України